Eng.   Рус.
 
 

Анонс

Никаких мероприятий не ожидается.



Про викривлення дефініції «мова ворожнечі» говорили у Києві

Тематична дискусія про так званий «хейт спіч» (hate speech) відбулася у Києві 6 грудня. Організатором круглого столу виступила Асоціація журналістів «Новомедіа», розмістилася подія у приміщенні Національної спілки журналістів України. Промовці та учасники розглянули проблематику захисту свободи слова і свободи віросповідання у контексті впровадження в інформаційне та правове поле України поняття «мова ворожнечі». Про що йшлося і до якого висновку прийшли експерти, читайте у цьому матеріалі…

Під час обговорення розглянули зміст поняття «мова ворожнечі» на прикладі законодавства європейських країн, визначили позитивні наслідки та можливі загрози, а також шукали збалансовану модель адаптації українського законодавства до міжнародного.

Президент Асоціації «Новомедіа» Руслан Кухарчук навів приклади негативних побічних ефектів у боротьбі з «мовою ворожнечі» у країнах західної Європи. Наприклад, у Швеції  в 2003 році пастора Оке Гріна  звинуватили в розпалюванні ненависті по відношенню до однієї з груп громадян і… кинули до в’язниці. Підставою для звинувачення були його слова про те, що гомосексуалізм є «абсолютно неприродним явищем». Подібний випадок стався у Великій Британії, коли у 2015 році Фелікс Нгола був виключений з університету за негативний коментар щодо одностатевого «шлюбу» на своїй сторінці в соціальній мережі. Також і політики, які висловлюються проти неконтрольованої імміграції мусульманського населення, безпідставно звинувачуються у використанні мові ворожнечі.

IMG_3460

Начальник відділу національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту Микола Ляхович теж долучився до обговорення. Наголосив, що необхідна освітньо-виховна система, яка б прищеплювала правильні цінності, моральні установки та духовні принципи.

 IMG_3469

Журналіст Юрій Луканов запропонував своє розуміння «мови ворожнечі». Передусім, нагадав промовець, задача журналіста – об`єктивно інформувати про події, що відбуваються в світі. А це в тому числі означає, що потрібно називати  речі своїми іменами. Особливо це актуально в контексті висвітлення військового конфлікту на Сході України і факту російської агресії. Пан Луканов вважає, що не можна журналістам забороняти експресивну оціночну лексику, коли йдеться про факти і явища.

IMG_3475

Світлана Судак, директор з комунікацій в ГО «Центр громадських ініціатив», запропонувала додати до переліку груп, на які найчастіше спрямована «мова ворожнечі», наступні: переселенці, біженці, військовослужбовці АТО, особи, які проживають на тимчасово окупованих територіях . «В умовах війни дії принцип: чим сильніше я нападаю на ворога, тим сильніше демонструю власну приналежність до своєї групи», - пояснила вона.

шгщл

Релігієзнавець В`ячеслав Горшков констатував проблему: в українському суспільстві відсутня модель спілкування між людьми з різними поглядами, ідеями та віросповіданням, а тому у комунікації виникають образливі твердження.

IвакцыауыMG_3521

Разом з тим під час обговорення ґрунтовно проаналізували проблемні складові концепції «мови ворожнечі». Наприклад, боротьба з нею часто стає загрозою для свободи слова. До того ж досі існує багато різних визначень цього терміну, тому донині дефініція виглядає геть неоднозначною. Відповідно не можна поспішати з просуванням ідеї покарання за «hate speech», бо це може скласти загрозу для демократичних цінностей і традицій.

Насамкінець взяла слово Людмила Василенко, представник Міністерства інформаційної політики України. Вона закликала представників медіаспільноти активніше вдаватися до саморегуляції. Адже в іншому випадку доведеться ухвалювати законодавчі норми, які жорсткіше регламентуватимуть діяльність ЗМІ. Своєю чергою Руслан Кухарчук запропонував профільному міністерству послуги експертів Асоціації «Новомедіа» у випадку розробки документів щодо протидії так званій «мові ворожнечі» в Україні. 

IMG_3534

Пропонуємо відеодоповідь президента Асоціації «Новомедіа» Руслана Кухарчука:

Телеканал «ПравдаТут» про «Мову ворожнечі»:

Читайте також статтю: «Мова ненависті» як тавро і цензура. Європейський контекст»

Учасники круглого столу «Мова ворожнечі»: трансформація дефініції та можливі наслідки»:

Руслан Кухарчук, президент Асоціації журналістів «Новомедіа», лідер громадянського руху «Всі разом!»;

Алла Бойко, професор , доктор філологічних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

Олександр Кривенко, член правління благодійного фонду "Християнська служба порятунку"; 

Юрій Луканов, журналіст, медіаексперт;

Людмила Василенко, завідувач сектору з питань європейської інтеграції, міністерство інформаційної політики України;

Світлана Судак, ГО "Центр громадських ініціатив "Ідеї змін", директор з комунікацій;

Наталія Романь, фасилітатор Діалогів (миротворча діяльність), медіатор, Культура Діалогу;

Олексій Самойлов, директор навчально-наукового інституту журналістики, кандидат історичних наук, Київський міжнародний університет;

Ольга Дацька, журналіст, координатор громадського руху «Всі разом!»; 

Олена Львова, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАНУ

Аліна Степанчук, журналіст, Новомедіа; 

Дмитро Сар`ян , медіатор, переговірник Національного форуму профспілок;

Олена Вишневська, медіаторка, тренерка, коуч ГО "Сильна громада";

Юрій Пересунько, голова правління громадського об’єднання «Київський прес-клуб», член Європейської асоціації прес-клубів і міжнародних прес-центрів;

Інна Сокольська, журналіст новинного відділу, Телеканал "Надія";

Зоряна Лебедівна, студент спеціальності «політологія», НаУКМА;

Зоя Шарікова,журналіст, член національної спілки журналістів Україні;

Вячеслав Горшков, релігієзнавець, аспірант кафедри культурології НПУ ім. Драгоманова, співробітник Фонду "Відкрита Біблія", православний християнин;

Маркіян Варивода, Медіатор/юрист  «Простір без суду»;

Олександр Тірон, телеканал  «Правда тут» ;

Дар`я Сидоренко, телеканал «Правда тут».

Новини та анонси: 


 
 
 
 

 
X
To prevent automated spam submissions leave this field empty.