Eng.   Рус.
 
 

Анонс

Никаких мероприятий не ожидается.



Професор КНУ попереджає про ризики у боротьбі з «мовою ворожнечі»

Резонансна стаття «Мова ненависті» у міжнародному та європейському контексті» була опублікована у науковому часописі «Актуальні проблеми міжнародних відносин» 27 грудня 2017 року (випуск 133, 2017, с. 95-105). Йдеться про офіційне наукове видання Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Доктор юридичних наук, професор кафедри міжнародного права Марина Медведєва в зазначеній науковій статті досліджувала явища, які в публічному та науковому діалозі називають «мова ворожнечі», «мова ненависті», «hate speech». Вона проаналізувала витоки цього явища, окремі елементи правового регулювання на міжнародному та національному рівні, а також можливі наслідки на прикладі країн західної Європи. 

Під час написання автор використала 29 авторитетних джерел, серед яких є міжнародні пакти, європейські конвенції, рекомендації Ради Європи, законодавчі акти деяких європейських країн, наукові праці провідних міжнародних експертів з питань свободи слова та роботи 14 українських науковців, а також декілька судових справ. 

З електронним варіантом статті можна ознайомитися тут: http://vsirazom.ua/wp-content/uploads/2018/01/Hatespeech.pdf

Автор статті наголошує, що концепція протидії «мови ворожнечі» у нинішньому вигляді суперечить фундаментальним принципам верховенства права та є прямою загрозою для демократичних основ суспільства. 

«Беззастережне впровадження концепції «hate speech» у законодавство європейських держав може загрожувати праву на свободу слова, свободу віросповідання та свободу зібрань, оскільки дає підстави для встановлення необґрунтованих обмежень щодо реалізації зазначених прав та свобод людини», - зазначає доктор юридичних наук.

В статті зазначається, що існує проблема визначення самого поняття. В документах міжнародних організацій і європейському законодавстві доволі часто згадується «мова ненависті», але в міжнародному праві де-факто немає універсального узгодженого визначення цього терміну. 

Слід звернуть увагу, що принцип свободи слова полягає в тому, що кожна людина та громадянин має право вільно виражати свої погляди, у тому числі – критикувати поведінку іншої людини, а не її природні дані (наприклад, зовнішні або національні ознаки). При цьому автор статті наголошує, що  концепція боротьби з «hate speech» полягає передусім у тому, щоб забезпечити абсолютне панування цензури відносно тих, хто не згоден з поведінкою або певними етичними нормами оточення.

«Застосування цієї концепції має на меті пригнічення людей, які мають здорові світоглядні орієнтири. Таким чином, критика форм ризикованої поведінки, до яких відносяться проституція, наркоманія, алкоголізм, гомосексуалізм або засудження радикального ісламу може трактуватися як «hate speech», - коментує М. Медведєва.

Як висновок в статті зазначено, що європейській досвід показує, що за прояви «мови ненависті» застосовуються різні санкції: від звільнення з роботи до кримінальної відповідальності. Такі закони просуваються передусім трьома групами: представниками ліберальних політичних партій, що підтримують рух ЛГБТ, самими ЛГБТ-активістами та мусульманськими колами. «За своєю природою «hate speech» суперечить принципам справедливості та ставить права вищевказаних груп над правами інших осіб і соціальних груп. Тому є неприпустимим впровадження у нормативні акти України таких понять, як «мова ворожнечі», «мова ненависті» та їм подібних» - зауважила М. Медведєва.

Слід зазначити, що стаття Елеонори Дібрівної та Руслана Кухарчука на цю тему була оприлюднена на сайті Асоціації журналістів «Новомедіа»: http://novomedia.ua/node/1979 

Пізніше матеріал був опублікований на «Українській правді»:  https://www.pravda.com.ua/columns/2017/09/22/7155975/

HS

 

Новини та анонси: 


 
 
 
 

 
X
To prevent automated spam submissions leave this field empty.