ПРАВА ЖУРНАЛІСТА

Згідно зі статтею 26 Закону „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” журналіст має наступні права:

1) Право журналіста на безкоштовне задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів. Офіційні документи – це інформація, яка міститься в документах органів державної влади, місцевого самоврядування та пов’язана з управлінською діяльністю.

2) Право журналіста по  пред’явленні  редакційного  посвідчення перебувати в місцях аварій (ДТП, на виробництві, інженерних комунікацій), масових  безпорядків,  на  мітингах  і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан;

3) Право журналіста зберігати таємницю авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду. Тобто ніхто: ні органи міліції, ні прокуратури, окрім суду не мають права вимагати надати інформацію про (анонімного, який побажав залишитися невідомим) автора відомостей, джерела (це можуть бути державні органи, організації, громадянин) надрукованих в газеті.

4) Право журналіста на  вільний  доступ  до  статистичних  даних, архівних, бібліотечних  і  музейних  фондів;

5) Право журналіста відвідувати і бути прийнятими посадовими особами державних органів, самоврядування, підприємств, установ.

6) Згідно п.4 ст.13 ЗУ „Про вибори народних депутатів України” Засоби масової інформації зобов’язані об’єктивно висвітлювати хід підготовки і проведення виборів. Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов’язані з виборами.

ЗАРОБІТНЯ ПЛАТА ТА СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ

1. Вступ

На вказану тему прошу звернути увагу засновників та керівників засобів масової інформації. Якщо ви засновник (керівник) і укладаєте із журналістом трудовий договір ви повинні памятати, що від цього часу на журналіста розповсюджується трудове законодавство. Це означає, що журналіст має право на: заробітну плату, на оплачувану відпустку і так далі.

Якщо ж ви не готові до приймання журналіста за трудовим договором з ним можна укласти цивільно-правовий договір. Вказаний договір не передбачає таких зобовязань, як трудовий договір. Але в будь-якому випадку власник газети (журналу) опиняється перед вимогою сплачувати податки. Журналіст, чи то штатний працівник (трудовий договір) чи найнятий за строковим договором (цивільно-правовий договір) є найманим працівником.

Для подальшого розуміння вам потрібно ознайомитись із розділом „Державна реєстрація газети (журналу), як СПД”.

2. Оподаткування

Отже, якщо ви зереєстровані, як фізична особа – підприємець і обрали для „себе єдиний податок”, то ви повинні платити за кожного працівника ще 50% єдиного податку, який ви вже платите. Якщо ж ви зареєстровані, як приватне підприємство, то таких проблем з оподаткуванням, як було вказано вище у вас не буде. Отже приватне підприємство має певні переваги перед приватним підприємцем – фізичною особою.

Звичайно, якщо ви не плануєте оформляти відносини з вашими працівниками, то вам не потрібно дотримуватись вимог законодавства. Але, якщо ви вирішили оформляти чи то трудові, чи то договірні стосунки з журналістами, то повинні знати, яку відповідальність на себе берете.

3. Заробітна плата

Згідно частини 2 статті 14 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” від 23.09.97 до заробітної  плати  журналіста включаються посадовий оклад, встановлені  нормативними  актами  надбавки,  доплати,  авторський гонорар, премії.

Авторський гонорар передбачений і в п.3 ст.16 ЗУ „Про авторське та суміжні права”. В ньому сказано, що за  створення  і  використання  службового  твору   автору належить  авторська  винагорода,  розмір  та  порядок виплати якої встановлюються   трудовим   договором   (контрактом).  

Тобто крім встановленого розміру заробітної плати до неї включається авторський гонорар за надруковану статтю (в залежності від обсягу надрукованої статті), премії (за досягнення найкращого результату при написанні статті завдяки творчим здібностям), надбавки (за стаж роботи у виданні), доплати (за понаднормоване використання робочого часу).

4. Відпустка

Журналісти мають  право  на  щорічну  відпустку тривалістю 36 календарних  днів  та  санаторно-курортне  лікування  за   рахунок власників (засновників, тобто релігійної громади)

5. Приміщення

Згідно статті 6 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” засобам масової   інформації  у    встановленому порядку передаються  у  безстрокову  оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності.

Підготував Тарас Качор. Асоціація “Новомедіа”.