ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ГАЗЕТИ (ЖУРНАЛУ) ЗА ШКОДУ

1. Відсутність відповідальності

В судовій практиці, якою керуються суди при здійсненні судочинства містяться роз’яснення, щодо справ пов’язаних з діяльністю засобів масової інформації.

Так в Постанові Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.95. містяться наступні розяснення. Згідно ст.42 Закону “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”  на  органи  масової  інформації,  їх працівників   і   автора  не  може  бути  покладено  обов’язок  по відшкодуванню  моральної  шкоди  за  публікацію   чи   поширення  відомостей,  які не відповідають дійсності,  якщо вони містились в офіційних  повідомленнях  чи  були  одержані   від   інформаційних агентств  чи  прес-служб  державних  органів  та органів об’єднань  громадян або є  дослівним відтворенням  матеріалів,  опублікованих іншим  засобом  інформації    посиланням  на  нього),  офіційних виступів  посадових  осіб  державних  органів.

Тут вважаю за потрібне дати коротке роз’яснення. Офіційними повідомленнями можуть бути повідомлення посадових осіб або державних органів, які поширюються на пресс-конференціях, засіданнях, під час виконання посадовцем службових повноважень. Офіційним повідомленням, як правило є інформація, яка адресована певному колу осіб та повязана з актами (тобто діями, документами) державного органу.

Повідомлення можуть міститися в стенограмах засідання колегіального органу (комітету, колегії), буклетах, стендових повідомленнях та ін.

Офіційне повідомлення повинно бути зафіксоване таким чином, щоб його причетність до офіційного повідомлення державного органу не викликала сумнівів. Повідомлення може бути зафіксоване в аудіозаписі голосу держслужбовця, відеозаписі; інформація може бути надрукована державним органом чи написана власноручно держслужбовцем.     

2. Межі критики в газеті (журналі)

Далі Верховний суд України роз’яснює наступне. Критична  оцінка  певних  фактів  і   недоліків,   думки   та судження,  критичні  рецензії  творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової)  шкоди. Однак, якщо  при  цьому  допускаються  образа  чи  порушення інших, захищених  законом  прав  особи   (розголошення   без   її   згоди конфіденційної інформації, втручання в приватне життя тощо), то це може  тягти  за  собою  відшкодування  моральної  шкоди.

3. Відповідальність за негативну інформацію

Згідно цивільного законодавства України вважається, що будь-яка негативна інформація, поширена про особу є недостовірною (п.3 ст.277 Цивільного кодексу України). Це означає, що будь-хто про кого поширена негативна інформація має підстави розпочати судовий розгляд справи. Але, як було сказано вище критична оцінка не тягне відповідальності. Тобто, якщо судом буде встановлено, що негативна інформація була правдивою журналіст та газета (журнал) звільняються від відповідальності. Відповідальність тягне вживання нецензурних слів; порівняльних слів, які є образливими в суспільстві; висміюванням, приниження в очах інших осіб.

4. Спростувати не доводячи до суду

Кожна особа, має право на відповідь та спростування негативної інформації ( п.1 та п.3 ст.277 Цивільного кодексу України).  Спростування негативної інформації здійснює орган засобу масової інформації. Тут ми підійшли до спростування інформації засобом масової інформації.

5. Судовий позов предявляється до журналіста та газети

По-перше журналіст та газета (журнал) несуть майнову відповідальність. Так згідно ч.3 ст.17 Закону „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” журналіст (автор статті) та засіб масової інформації – газета несуть солідарну відповідальність з урахуванням вини кожного. Тобто до кожного з них, за вибором потерпілого може бути пред’явлено вимоги відшкодувати моральну шкоду.

6. Визначення судом розміру відшкодування моральної шкоди

При визначенні задоволення розміру моральної шкоди судом враховується злий умисел журналіста чи газети та спроби врегулювати конфлікт позасудовим способом.

7. Суд зобов’яже спростувати інформацію

Згідно Постанови Верховного суду України „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” №7 від 28.09.90 суд відповідно до ст.37 Закону України “Про друковані засоби  масової  інформації (пресу) в  Україні” та  іншого  законодавства   може зобов’язати редакцію  (видавництво)  опублікувати  спростування  в спеціальній  рубриці  або на тій самій полосі і тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення:  в газеті – не пізніше  місяця  з дня набрання рішенням законної сили. Тобто, якщо судом буде встановлено, що 

8. Відповідальність перед посадовою особою та партією

Згідно ч.4 ст.17 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації” у  разі   розгляду   судом  спору  щодо  завданої  моральної (немайнової)  шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією,  виборчим блоком, посадовою особою  (посадовими  особами),  як  позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності  умислу журналіста. Умисел журналіста означає те, що журналіст усвідомлював недостовірність поданої інформації та передбачав негативні наслідки поширення такої інформації.

Журналіст та/або засіб масової  інформації  звільняються  від відповідальності   за   поширення  інформації,  що  не  відповідає дійсності,  якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював  її  перевірку.

Таким чином журналіст звільняється від відповідальності за моральну шкоду у двох випадках: якщо він не усвідомлював недостовірність інформації і не передбачав негативні наслідки розповсюдження такої інформації і, якщо буде встановлено, що журналіст діяв добросовісно та здійснював перевірку інформації. 

 ВІДНОСИНИ ІЗ СУДОМ

1. Отримання повістки із суду

Отримавши копію Ухвали про відкриття позовного провадження вам потрібно по-перше, підготувати заперечення на позов (ст.128  ЦПК України). Заперечення готується в письмовому вигляді. В ньому ви повинні пояснити суду законність своїх дій та необґрунтованість позову позивача. Звичайно заперечення повинно готуватись юристом, але закон вказує, що право подавати такі заперечення має сторона по справі, тобто журналіст.

По-друге зверніть увагу на повістку або повідомлення, яке прикладене до ухвали суду. В ній вказується суд до якого вас викликають. В ній, також може бути вказано про необхідність підготувати заперечення на позов (про що було вказано вище), а також про необхідність подати докази.

2. Використання доказів в суді

Згідно пункту 2 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані. Ці данні встановлюються на підставі звуко- і відеозаписів, пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Тобто, як доказ в суді ви можете надати звуко- відеозапис інтервю особи яка предявила до вас позов. Це може бути беззаперечним доказом того, що інформація була надана особисто від автора (потерпілого).

3. Час подання доказів

Згідно п.1 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України сторони зобов’язані подати свої докази чи  повідомити  про них  суд  до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк,  встановлений судом з урахуванням  часу, необхідного для подання доказів.

Тобто перед першим судовим засіданням потрібно добре підготуватись. Уважно прочитайте, що написано в повісті та/або повідомленні та ухвалі суду. Уважно прочитайте позовну заяву, яку надіслав вам суд. Якщо суд вказує вам підготувати заперечення на позовну заяву, підготуйте їх. Запросіть юриста, проконсультуйтесь. Крім цього зверніть увагу чи не просить суд подати докази.

Як правило докази повинні бути подані вами під час першого судового засідання. Певні докази суд просить подати у визначений ним час. В інший час докази судом не приймаються.

Підготував Тарас Качор. Асоціація “Новомедіа”.