ЗАКОН УКРАЇНИ
Про захист суспільної моралі
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 14, ст.192)
Цей Закон встановлює правові основи захисту суспільства від
розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну
мораль.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
видовищний захід сексуального характеру – публічний показ у
будь-якій формі продукції сексуального характеру і (або) сценічні
дії, метою яких є втілення сексуальних дій;
державне регулювання і контроль обігу продукції, що негативно
впливає на суспільну мораль, – визначення законом і прийнятими на
його основі нормативно-правовими актами порядку й умов обігу
відповідної продукції та контроль за ним, вироблення правових
механізмів і встановлення прав та обов’язків органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, установ і організацій
усіх форм власності по забезпеченню захисту суспільної моралі;
обіг продукції сексуального характеру – виготовлення
(виробництво), зберігання, реклама, розповсюдження такої продукції
у будь-якій формі, в тому числі і торгівля нею, ввезення,
вивезення та транзит через територію України, поштова пересилка
продукції сексуального характеру;
порнографія – вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна
фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація
геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень,
зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям,
ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти;
продукція еротичного характеру – будь-які матеріальні
об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі
реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової
інформації, електронних засобів масової інформації, що містять
інформацію еротичного характеру, має за мету досягнення
естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує
в аудиторії нижчі інстинкти, не є образливою;
продукція порнографічного характеру – будь-які матеріальні
об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі
реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової
інформації, електронних засобів масової інформації, змістом яких є
детальне зображення анатомічних чи фізіологічних деталей
сексуальних дій чи які містять інформацію порнографічного
характеру;
продукція сексуального характеру – будь-які матеріальні
об’єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі
реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової
інформації, електронних засобів масової інформації, призначені для
задоволення сексуальних потреб людини;
спеціалізований засіб масової інформації – періодичне
друковане видання, радіо-, теле-, відеопрограми, інша форма
розповсюдження масової інформації, у тому числі на електронних
носіях, матеріали та повідомлення якого у цілому і систематично
висвітлюють питання сексу або використовують сексуальну тематику
як провідну;
спеціально визначене місце – територія чи приміщення,
відведене для реклами, розповсюдження продукції чи проведення
видовищних заходів сексуального характеру, з пристойним зовнішнім
оформленням, максимально віддалене від місць масового відпочинку,
освітніх закладів для неповнолітніх, пам’яток історії й культури,
сакральних і ритуальних об’єктів та військових частин;
суспільна мораль – система етичних норм, правил поведінки, що
склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних
цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський
обов’язок, совість, справедливість.
Інші поняття і терміни вживаються в цьому Законі в значеннях,
визначених чинним законодавством України.
Стаття 2. Загальні положення
Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції
порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії
віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер,
встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у
сфері культури та мистецтв.
Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного
характеру та продукції, що містить елементи насильства та
жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень,
встановлених законодавством.
Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:
пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну
шляхом насильства конституційного ладу або територіальної
цілісності України;
пропагує фашизм та неофашизм;
принижує або ображає націю чи особистість за національною
ознакою;
пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і
релігійних святинь;
принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних
вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
пропагує невігластво, неповагу до батьків;
пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління
та інші шкідливі звички.
Стаття 3. Законодавство щодо захисту суспільної моралі
Правові засади України щодо захисту моральності у суспільстві
складає Конституція України ( 254к/96-ВР ), цей Закон, інші закони
та нормативно-правові акти щодо захисту суспільної моралі,
загальновизнані норми і принципи міжнародного права й міжнародних
договорів України.
Стаття 4. Сфера дії Закону
Дія Закону поширюється на діяльність органів державної влади,
органів місцевого самоврядування у частині державного регулювання
і контролю за обігом продукції сексуального чи еротичного
характеру, на діяльність установ та організацій усіх форм
власності, юридичних осіб та громадян у сфері обігу відповідної
продукції на території України, а також за її межами, якщо
суб’єктами правовідносин є громадяни України та юридичні особи,
зареєстровані відповідно до чинного законодавства України.
Дія цього Закону не поширюється на виробництво чи
розповсюдження документальних матеріалів, художніх творів
літератури, мистецтва та культури, які визнані класичним чи
світовим мистецтвом, на обіг наукових, науково-популярних,
публіцистичних, освітніх матеріалів з питань статі й сексу та
виробів сексуального характеру медичного призначення.
Стаття 5. Основні напрями державного регулювання обігу
інформаційної продукції, що негативно впливає
на суспільну мораль
Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі
є створення необхідних правових, економічних та організаційних
умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір,
вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному,
інтелектуальному, морально-психологічному стану населення.
Основними напрямами державного регулювання обігу
інформаційної продукції, що впливає на суспільну мораль, є:
формування єдиної комплексної системи забезпечення захисту
моральних засад і утвердження здорового способу життя у сфері
інформаційної діяльності, освіти та культури;
недопущення пропаганди в електронних та інших засобах масової
інформації культу насильства, жорстокості, поширення порнографії;
впровадження експертної оцінки відео-, аудіо-, друкованої
інформації та інформації на електронних носіях, розроблення
механізмів і методик віднесення її до такої, що завдає шкоди
суспільній моралі;
підтримка національної культури, мистецтва, кінематографії,
книговидання, поліпшення системи пропаганди кращих зразків
світової літератури, культури та мистецтва;
заборона демонстрації неліцензійної аудіо-, відеопродукції на
всіх національних телерадіокомпаніях;
встановлення контролю за обігом продукції, що становить
загрозу суспільній моралі;
приєднання до міжнародних договорів з питання захисту
суспільної моралі.
Стаття 6. Заборона обігу предметів та продукції
порнографічного характеру
Забороняється:
виробництво і ввезення в Україну творів, зображень, інших
предметів порнографічного характеру з метою збуту чи
розповсюдження, їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення,
реклама, збут чи розповсюдження;
обіг, демонстрація та прокат друкованих видань, кіно-,
аудіо-, відео-, радіо-, телепродукції, матеріалів на електронних
носіях, інших видів продукції, що пропагують порнографію.
Розміщення оголошень про інтимні зустрічі за винагороду та
девіантні форми інтимних стосунків не в спеціалізованих засобах
масової інформації заборонено.
Стаття 7. Захист неповнолітніх від негативного впливу
продукції сексуального чи еротичного характеру
З метою захисту морального та фізичного життя неповнолітніх
забороняється:
втягнення неповнолітніх у діяльність з виробництва й обігу
продукції сексуального чи еротичного характеру, порнографічних
матеріалів, надання послуг, а також організації й проведення
видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру;
розповсюдження продукції сексуального чи еротичного
характеру, порнографічних матеріалів, надання послуг і проведення
видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру серед
неповнолітніх;
використання образів неповнолітніх у будь-якій формі в
продукції сексуального чи еротичного характеру і проведенні
видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.
Стаття 8. Розповсюдження продукції сексуального чи еротичного
характеру
Розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру
дозволяється за наявності позитивного висновку Національної
експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, і
лише у спеціально відведених для цього місцях, визначених цим
Законом, та у спосіб, встановлений органами державної влади й
органами місцевого самоврядування в межах своєї компетенції.
Розповсюдження та реклама продукції сексуального характеру в
житлових будинках, приміщеннях органів державної влади, закладах
культури і мистецтва, в підземних переходах, станціях
метрополітену, електропотягах і вокзалах, у кіосках продажу
періодичної преси і павільйонах, у місцях громадського відпочинку,
на вуличних лотках і ринках забороняються.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування
можуть визначати, зважаючи на особливості місцевих умов, звичаї і
традиції, додатково території та місця, в яких заборонено
розповсюдження продукції сексуального характеру та проведення
видовищних заходів сексуального характеру.
Розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру
допускається в спеціалізованих медичних закладах і установах, які
мають відповідну ліцензію та ліцензію для надання медичної
допомоги особам з сексуальними розладами.
Розповсюдження предметів сексуального чи еротичного характеру
допускається лише у спеціалізованих магазинах. Власник магазину,
що здійснює продаж відповідної продукції, зобов’язаний інформувати
громадян про його специфіку.
Продукція сексуального чи еротичного характеру може
розповсюджуватися лише за умови недоступності її неповнолітнім і
ненав’язування споживачам.
Рішення про обмеження обігу матеріалів і продукції
сексуального характеру за віковою ознакою приймають органи
державної влади та органи місцевого самоврядування за погодженням
з відповідними державними органами освіти.
Продукція сексуального чи еротичного характеру може
розповсюджуватися лише за умови герметичної упаковки, спеціального
маркування і за наявності повідомлення “продукція сексуального
характеру, продаж неповнолітнім заборонено”.
Порядок та умови оподаткування продукції сексуального чи
еротичного характеру визначаються чинним законодавством.
Стаття 9. Умови та порядок ліцензування діяльності з обігу
продукції сексуального чи еротичного характеру
Ввезення на територію України, виготовлення (виробництво),
зберігання з метою розповсюдження та розповсюдження продукції,
здійснення послуг і проведення видовищних заходів сексуального
характеру здійснюються виключно за умови наявності спеціального
дозволу (ліцензії) на кожний вид діяльності.
Вивіз з України, транзит через її територію та пересилка
продукції сексуального чи еротичного характеру також потребує
спеціального дозволу відповідних державних органів.
Надання ліцензій на ці види діяльності та їх анулювання
здійснюються на загальних підставах тим органом виконавчої влади,
до компетенції якого входить надання ліцензій на здійснення
заявленої діяльності з урахуванням положень і в порядку,
встановленому Законом України “Про ліцензування певних видів
господарської діяльності” ( 1775-14 ).
Ліцензія видається терміном не менше трьох років. Продовження
терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її
отримання.
Не можуть мати ліцензії:
неповнолітні;
особи, визнані судом недієздатними чи обмеженими судом у
дієздатності;
особи, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі;
особи, які мають судимість за втягнення неповнолітніх у
злочинну діяльність, за тяжкі злочини проти життя, здоров’я та
гідності людини, а також за особливо небезпечні злочини;
іноземці та особи без громадянства.
Ліцензування діяльності по створенню, транслюванню та
розповсюдженню телерадіокомпаніями України кіно-, аудіо-,
відеопродукції еротичного чи сексуального характеру здійснює
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Ліцензування і реєстрацію кіно-, аудіо-, відеопродукції, що
має обмеження глядацької аудиторії, здійснює центральний орган
виконавчої влади у сфері культури і мистецтв. Відомості про
реєстрацію кіно-, відеопродукції такого характеру обов’язково
включаються до державного реєстру фільмів.
Ліцензування і реєстрацію спеціалізованих засобів масової
інформації сексуального чи еротичного характеру здійснює
центральний орган виконавчої влади у сфері інформації.
Ліцензію на експертну діяльність у сфері продукції, послуг і
видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, пов’язану
з визначенням видів продукції, послуг і видовищних заходів
сексуального характеру, умов їх розповсюдження, можуть мати лише
органи державної влади.
На території України не діють ліцензії на будь-який вид
продукції сексуального чи еротичного характеру та діяльність з
обігу такої продукції, видані органами чи установами інших держав.
Стаття 10. Експертна діяльність та реєстрація продукції
і видовищних заходів сексуального чи еротичного
характеру
Метою експертизи продукції та видовищних заходів сексуального
чи еротичного характеру є підготовка висновків про допущення обігу
такої продукції відповідно до цього Закону та чинного
законодавства у сфері захисту моральності суспільства.
Експертиза продукції сексуального чи еротичного характеру
повинна проводитися щодо кожного виду продукції та видовищного
заходу сексуального чи еротичного характеру за ініціативою
фізичних та юридичних осіб і передувати етапу введення такої
продукції в обіг.
Експертиза продукції та видовищних заходів сексуального чи
еротичного характеру за ініціативою органів державної влади та
органів місцевого самоврядування може проводитися на будь-якому
етапі обігу продукції сексуального чи еротичного характеру.
Експертну діяльність у сфері обігу продукції та видовищних
заходів сексуального чи еротичного характеру здійснюють виключно
органи державної влади.
Стаття 11. Умови продажу і розповсюдження друкованої
продукції сексуального чи еротичного характеру
Продаж і розповсюдження друкованої продукції та поліграфії
сексуального чи еротичного характеру дозволяються лише за
наявності позитивного висновку Національної експертної комісії
України з питань захисту суспільної моралі і в спеціально
відведених місцях.
Реалізація еротичної друкованої продукції чи друкованої
продукції засобів масової інформації сексуального чи еротичного
характеру, що не зареєстрована відповідно до Закону України
“Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”
( 2782-12 ), забороняється.
Розповсюдження друкованої продукції або поліграфії еротичного
чи сексуального характеру поштою дозволяється лише в непрозорій
герметичній упаковці, а продаж еротичних друкованих видань – у
герметичній упаковці. На обкладинці забороняється детальне
зображення статевих органів.
Розповсюдження друкованої продукції, поліграфії та друкованої
продукції засобів масової інформації еротичного чи сексуального
характеру без належних вихідних даних, а також індивідуальними
розповсюджувачами забороняється.
Демонстрація і (або) реклама друкованої продукції, поліграфії
чи друкованої продукції засобів масової інформації еротичного чи
сексуального характеру у вікнах, вітринах та інших місцях
загального огляду забороняються.
Залучення до продажу друкованої продукції, поліграфії та
друкованої продукції засобів масової інформації еротичного чи
сексуального характеру неповнолітніх, а також продаж
(ознайомлення) особам, які не досягли 16, а в окремих випадках 18
років, продукції сексуального чи еротичного характеру
забороняються.
У разі порушення положень цієї статті, а також при
відсутності права займатися видавничою діяльністю друкована
продукція чи поліграфія відповідного характеру вилучається із
продажу уповноваженими органами державної влади у порядку,
передбаченому чинним законодавством.
Стаття 12. Порядок організації та проведення видовищних
заходів сексуального чи еротичного характеру
Проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного
характеру фізичними та юридичними особами дозволяється лише за
наявності позитивного висновку Національної експертної комісії
України з питань захисту суспільної моралі і в спеціально
відведених місцях при дотриманні необхідних санітарних та
гігієнічних норм, передбачених чинним законодавством.
Під час проведення видовищних заходів сексуального чи
еротичного характеру забороняється демонстрація порнографії,
пропаганда насилля чи жорстокості.
Під час проведення видовищних заходів сексуального чи
еротичного характеру забороняється здійснення сексуальних
контактів.
Стаття 13. Порядок і умови публічної демонстрації продукції,
що містить елементи еротики, засобами масової
інформації
Теле- і радіокомпаніям, які діють в Україні, забороняється
створювати, поширювати інформацію і транслювати кіно-, аудіо-,
відеопродукцію, яка містить елементи порнографії.
Аудіо-, радіо-, кіно-, відеопродукція сексуального характеру,
з елементами еротики, підлягає оцінці Національною експертною
комісією України з питань захисту суспільної моралі.
Розповсюдження теле-, радіо-, аудіо- і відеопродукції
сексуального чи еротичного характеру спеціалізованим засобом
масової інформації можливе лише за умови спеціальної обробки
сигналу. Організація, яка транслює відповідні програми, повинна
блокувати передачу кодованого сигналу таким чином, щоб прийом
сигналу став неможливим без пристрою декодування.
Трансляція теле-, відео- і радіопрограм, що містять елементи
еротики, допускається з 24 годин до 4 годин, якщо інше скорочення
часу трансляції не передбачено органами місцевого самоврядування.
Перед трансляцією теле- і радіопрограм сексуального чи
еротичного характеру обов’язково має бути зроблено звукове або
текстове повідомлення про характер програми і заборону перегляду
чи прослуховування її неповнолітніми.
Час публічного показу, публічного сповіщення фільмів
еротичного чи сексуального характеру, щодо яких встановлені певні
обмеження глядацької аудиторії, визначаються умовами їх
демонстрування відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів
України Положення про державне посвідчення на право розповсюдження
і демонстрування фільмів ( 1315-98-п ).
Продаж або прокат населенню продукції електронних засобів
масової інформації сексуального характеру, продукції та аудіо-,
відеокасет із записами сексуального чи еротичного характеру
дозволяється за наявності позитивного висновку Національної
експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі на
кожен вид такої продукції, ліцензії та інших необхідних
документів, визначених чинним законодавством.
Кінотеатри, відеосалони, відеозали мають право публічної
демонстрації кіно-, аудіо-, відеопродукції сексуального чи
еротичного характеру лише за наявності позитивного висновку
Національної експертної комісії України з питань захисту
суспільної моралі, ліцензії та інших необхідних документів,
визначених чинним законодавством.
Адміністрація організації, що публічно демонструє кіно-,
аудіо-, відеопродукцію еротичного чи сексуального характеру,
зобов’язана вказувати на афіші чи програмі передач категорію
прокату відповідної продукції.
У разі порушення положень цієї статті ліцензії теле- чи
радіокомпаній, а також організацій, що розповсюджують чи публічно
демонструють кіно-, аудіо-, відеопродукцію еротичного характеру,
скасовуються у встановленому чинним законодавством порядку.
Стаття 14. Рекламна діяльність та її особливості при
реалізації продукції сексуального чи еротичного
характеру
Реклама діяльності з обігу продукції, послуг і видовищних
заходів сексуального чи еротичного характеру, а також реклама
діяльності рекламодавця та розповсюджувача реклами дозволяється
лише за наявності спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого
повинно передувати етапу її виробництва і розповсюдження.
Використання в рекламі текстової, візуальної чи звукової
інформації, що здатна спричинити шкоду моральному здоров’ю
населення, в засобах масової інформації забороняється.
Реклама будь-якої продукції, товарів і послуг, що містить
тексти і (або) зображення сексуального характеру, дозволяється
лише в спеціалізованих засобах масової інформації.
Реклама продукції сексуального чи еротичного характеру, що не
містить зображень і текстів сексуального характеру, допускається
без будь-яких обмежень. Порядок виробництва і розповсюдження
реклами продукції сексуального характеру визначається чинним
законодавством.
Зовнішня реклама (відкриті вітрини, щити на будинках, вулицях
тощо), що містить тексти і (або) зображення сексуального чи
еротичного характеру, забороняється.
Реклама продукції сексуального чи еротичного характеру та
реклама про самого рекламодавця забороняється, якщо його
діяльність, згідно з положеннями цього Закону, потребує
спеціального дозволу, але відповідної ліцензії немає.
Реклама продукції сексуального чи еротичного характеру
іноземною мовою повинна містити переклад мовою більшості населення
країни.
Стаття 15. Нагляд і контроль у сфері захисту суспільної
моралі
Державний нагляд за додержанням вимог цього Закону та чинного
законодавства у сфері захисту суспільної моралі в межах своєї
компетенції здійснюють Міністерство культури і мистецтв України,
Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство юстиції
України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство
внутрішніх справ України, Генеральна прокуратура України, Державна
митна служба України, Державний комітет телебачення і
радіомовлення України, Національна рада України з питань
телебачення і радіомовлення, Національна експертна комісія України
з питань захисту суспільної моралі.
Контроль за наявністю ліцензії у суб’єктів господарювання,
дотримання ними ліцензійних умов здійснюють спеціально
уповноважений орган, що видав відповідну ліцензію, правоохоронні
органи та інші органи виконавчої влади в межах своїх повноважень
шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Орган, що здійснює перевірку, за її результатами складає
протокол (акт) із зазначенням виявлених порушень чинного
законодавства і виносить рішення, в якому зобов’язує суб’єкт
господарювання усунути порушення у сфері захисту суспільної моралі
чи ліцензування.
Державні контролюючі органи та органи місцевого
самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов
зобов’язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.
Спеціально уповноважений орган, що видав відповідну ліцензію,
має право розглядати справи про порушення суб’єктами
господарювання вимог цього Закону, чинного законодавства у сфері
захисту суспільної моралі, ліцензійних умов і за результатами
розгляду виносити попередження, застосовувати штрафні санкції,
призупиняти чи анулювати ліцензію, передавати справи про порушення
у цій сфері на розгляд прокуратури та суду.
Стаття 16. Повноваження вищих органів державної влади України
у сфері захисту суспільної моралі та обігу
продукції і видовищних заходів сексуального
характеру
Верховна Рада України і Президент України визначають державну
політику у сфері захисту суспільної моралі та обігу продукції і
видовищних заходів сексуального характеру, а також продукції, що
містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії,
законодавчі основи її реалізації та гарантії правового захисту
працівників цієї сфери.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної
політики у сфері захисту суспільної моралі й обігу продукції і
видовищних заходів сексуального характеру, координує і контролює
діяльність міністерств та інших центральних органів державної
виконавчої влади у цій сфері.
Стаття 17. Статус Національної експертної комісії України
з питань захисту суспільної моралі
З метою реалізації та додержання вимог чинного законодавства
у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних
заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що
містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії,
створюється Національна експертна комісія України з питань захисту
суспільної моралі (далі – Національна комісія).
Національна комісія є постійним позавідомчим державним
експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього
Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за
утвердження здорового способу життя, належного стану моральності
суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів
сексуального чи еротичного характеру.
Рішення Національної комісії, прийняті в межах її
повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими
органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а
також фізичними та юридичними особами.
Національна комісія має право залучати державні органи та їх
представників, а також на договірних умовах окремих спеціалістів
для надання й аналізу інформації у сфері захисту суспільної
моралі.
Фінансування Національної комісії здійснюється за рахунок
коштів державного бюджету.
Стаття 18. Організаційні засади діяльності Національної
експертної комісії України з питань захисту
суспільної моралі
Національна комісія формується з провідних діячів культури,
мистецтва, науки і освіти, психіатрів, сексопатологів, фахівців у
галузі інформації та інших, які рекомендуються для участі у роботі
Національної комісії установами і організаціями, в яких вони
працюють.
Чисельність і персональний склад Національної комісії та
положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України за
поданням її голови. Термін повноважень членів Національної комісії
– 5 років.
Члени Національної комісії не можуть бути засновниками
(співзасновниками) чи мати фінансову зацікавленість у жодному
засобі масової інформації чи телерадіокомпанії.
Члени Національної комісії обирають із свого складу голову
Національної комісії та його заступників.
Голова та його заступники працюють у Національній комісії на
постійній основі, решта членів Національної комісії – на
громадських засадах.
Стаття 19. Компетенція Національної експертної комісії
України з питань захисту суспільної моралі
Основними завданнями Національної комісії є:
координація розробки концепції захисту суспільної моралі,
розробка засад державної політики з обігу продукції сексуального
характеру та регулювання відповідних відносин;
аналіз процесів і тенденцій, що відбуваються у сфері захисту
суспільної моралі, розробка рекомендацій для органів державної
влади та місцевого самоврядування по їх правовому регулюванню;
контроль за дотриманням чинного законодавства України у сфері
захисту суспільної моралі;
участь у розробці міжнародних договорів України з питань
захисту суспільної моралі.
До обов’язків Національної комісії належить:
аналіз теле-, радіо-, відеопродукції, репертуару кінотеатрів,
кіно-, відеоустановок, відеозалів, друкованої продукції засобів
масової інформації, а також видовищних заходів стосовно їх
відповідності вимогам чинного законодавства щодо захисту
суспільної моралі;
попередження розповсюдження та заборона демонстрації фільмів,
програм, інформаційних матеріалів, видовищних заходів тощо, які
завдають шкоди моральності суспільства;
консультативна допомога органам державної влади і місцевого
самоврядування, установам і організаціям всіх форм власності,
фізичним і юридичним особам з питань державного регулювання і
контролю за обігом продукції і видовищних заходів сексуального
характеру;
створення бази даних (каталогу) всіх видів продукції
сексуального характеру і продукції, що містить елементи еротики,
насилля і жорстокості;
створення архіву та бібліотеки матеріалів еротичної
проблематики, порнографічного характеру та матеріалів, що
пропагують насилля і жорстокість;
моніторинг практики застосування законодавства з питань
захисту суспільної моралі, розроблення пропозицій щодо його
вдосконалення;
організація та проведення науково-практичних конференцій,
семінарів з актуальних питань утвердження моральності у
суспільстві, встановлення міжнародних зв’язків та вивчення досвіду
роботи відповідних зарубіжних організацій;
розгляд скарг громадян про порушення вимог законодавства у
сфері захисту суспільної моралі та вжиття належних заходів
реагування відповідно до своїх повноважень.
Національна комісія має право:
отримувати від усіх органів державної влади і місцевого
самоврядування, засобів масової інформації документи, інформацію
щодо їх діяльності з питань, визначених цим Законом;
отримувати копії фільмів, аудіо-, відеозаписи теле- і
радіопрограм, продукцію друкованих засобів масової інформації,
необхідні для виконання своїх завдань та проведення експертизи;
проводити у межах своєї компетенції перевірки діяльності
засобів масової інформації, установ і організацій всіх форм
власності, що займаються діяльністю з обігу продукції і видовищних
заходів сексуального характеру, а також продукції, що містить
елементи насилля і жорстокості;
викликати на свої засідання представників теле-,
радіокомпаній, демонстраторів відеофільмів, редакторів друкованих
засобів масової інформації, організаторів видовищних заходів
сексуального характеру для отримання інформації та роз’яснень з
питань їхньої діяльності;
вносити пропозиції стосовно притягнення засобів масової
інформації та їх керівників, які порушують законодавство у сфері
захисту суспільної моралі, до передбаченої законом
відповідальності;
ініціювати питання про припинення дії ліцензії на діяльність
з обігу продукції і видовищних заходів сексуального характеру, за
умови виявлення порушень цього Закону.
Стаття 20. Порядок проведення експертизи продукції
і видовищних заходів сексуального чи еротичного
характеру
Метою експертизи продукції і видовищних заходів сексуального
чи еротичного характеру є підготовка висновків про відповідність
такої продукції чинному законодавству про захист суспільної моралі
й можливість її обігу на території України.
Ініціювати експертизу, крім самої Національної комісії, мають
право державні й громадські організації, фізичні та юридичні
особи, виробники і розповсюджувачі предметів і продукції, що
звернулися до Національної комісії з офіційним зверненням.
Для експертної оцінки й одержання висновку щодо відповідності
продукції вимогам чинного законодавства до Національної комісії,
центральних органів виконавчої влади у сфері культури і мистецтв,
інформації, телебачення і радіомовлення, освіти, захисту прав
споживачів та інших, до відання яких входять питання захисту
суспільної моралі, подаються заява, предмети і (або) продукція
сексуального чи еротичного характеру та платіжне доручення про
оплату проведення експертизи.
Орган, що здійснює експертизу, у місячний термін розглядає
заяву і проводить експертизу продукції, приймає відповідне рішення
і не пізніше як у десятиденний термін письмово повідомляє про
нього заявникам.
Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття
рішення щодо експертної оцінки відповідної продукції може бути
оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним
законодавством України.
Документи та матеріали, що подані для експертної оцінки,
реєструються, оформлюються резолюцією державного органу, що
здійснює експертизу, і передаються експерту (експертам) для
оцінки.
Експертні висновки можуть бути оскаржені в порядку цивільного
судочинства.
Стаття 21. Відповідальність за порушення законодавства
про захист суспільної моралі
Порушення норм законодавства України про захист суспільної
моралі, умов обігу продукції, порядку проведення видовищних
заходів сексуального характеру та розповсюдження продукції, яка
містить елементи порнографії, тягне за собою цивільно-правову,
дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність
згідно з чинним законодавством України.
Дії посадових осіб органів державної влади, місцевого
самоврядування, засобів масової інформації, дії установ і
організацій усіх форм власності, юридичних і фізичних осіб, що
порушують норми цього Закону, можуть бути оскаржені в судовому
порядку.
Стаття 22. Порядок введення в дію цього Закону
Закон України “Про захист суспільної моралі” набирає чинності
з дня його опублікування.
У тримісячний термін усі закони та нормативно-правові акти
Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади приводяться у відповідність з положеннями
цього Закону.
До приведення законодавства у відповідність із цим Законом
закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині,
що не суперечить цьому Закону.
Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня
опублікування цього Закону підготувати та затвердити
нормативно-правові акти, положення й кошториси Національної
експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 20 листопада 2003 року
N 1296-IV
