Президент Віктор Ющенко своїм Указом затвердив Доктрину інформаційної безпеки України. Документ розроблений Радою національної безпеки і оборони України на виконання абзацу 4 пункту 5 рішення РНБО України від 21 березня 2008 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України», введеного в дію Указом Президента України № 377 від 23 квітня 2008 року.
Основною метою реалізації положень Доктрини інформаційної безпеки України є створення в Україні розвиненого національного інформаційного простору і захист її інформаційного суверенітету.
Забезпечення інформаційної безпеки України має здійснюватися за такими принципами:
– свобода збирання, зберігання, використання та поширення інформації;
– достовірність, повнота та неупередженість інформації;
– обмеження доступу до інформації виключно на підставі закону;
– гармонізація особистих, суспільних і державних інтересів;
– запобігання правопорушенням в інформаційній сфері;
– економічна доцільність;
– гармонізація українського законодавства в інформаційній сфері з міжнародним;
– пріоритетність національної інформаційної продукції.
Відповідно до Доктрини, для цього необхідна державна підтримка вітчизняного виробника інформаційної продукції та телекомунікаційного обладнання, національних операторів телекомунікацій, зокрема, шляхом створення нормативно-правових, фінансових, фіскальних та інших передумов для підвищення їх конкурентоспроможності на світовому та національному ринках інформаційних та телекомунікаційних послуг.
У документі зазначається, що в інформаційній сфері України вирізняються такі життєво важливі інтереси:
1) особи:
– забезпечення конституційних прав і свобод людини на збирання, зберігання, використання та поширення інформації;
– недопущення несанкціонованого втручання у зміст, процеси обробки, передачі та використання персональних даних;
– захищеність від негативного інформаційно-психологічного впливу;
2) суспільства:
– збереження і примноження духовних, культурних і моральних цінностей Українського народу;
– забезпечення суспільно-політичної стабільності, міжетнічної та міжконфесійної злагоди;
– формування і розвиток демократичних інститутів громадянського суспільства;
3) держави:
– недопущення інформаційної залежності, інформаційної блокади України, інформаційної експансії з боку інших держав та міжнародних структур;
– ефективна взаємодія органів державної влади та інститутів громадянського суспільства при формуванні, реалізації та коригуванні державної політики в інформаційній сфері;
– побудова та розвиток інформаційного суспільства;
– забезпечення економічного та науково-технологічного розвитку України;
– формування позитивного іміджу України;
– інтеграція України у світовий інформаційний простір.