У День журналіста, 6 червня, члени Асоціації «Новомедіа» та студенти школи «Новий журналіст» відвідали мальовничі Легедзино і Буки. Подорожувати у професійне свято стало для туристів хорошою традицією. Минулого року мандрівники відвідали місто Вінниця.
Цього разу журналісти обирали між поїздкою до Володарськ-Волинського з Коростишевом, мандрівкою на Чернігівщину та подорожжю до села Легедзино і Букського каньйону. Урешті після голосування вибір туристів зупинився на останньому варіанті.
Підготовка до подорожі – важливий елемент у створенні правильного настрою для мандрівки. Багатоденна переписка електронною поштою забезпечила журналістам легкий та позитивний настрій, незважаючи на те, що зустрічалися туристи об 8 ранку в суботу. Зібралися усі без ексцесів, тож за півгодини «новомедійці» рушили за новими враженнями.
Чотиригодинна дорога виявилася легкою та швидкою – секрет тут криється у двох Ігорах. Ігор-водій їхав спокійно, об’їжджаючи ями славнозвісних українських доріг, а Ігор-екскурсовод усю дорогу відкривав туристам яскраві та доти незвідані таємниці України.
Першим пунктом призначення завчасно спланованого туристичного маршруту стало село Легедзино. Через затримку попередньої групи, журналісти отримали трохи вільного часу. За ці двадцять хвилин гості мали змогу помилуватися краєвидами, оглянути інфраструктуру, котра складається з магазину-кафе, та відвідати справжній сільський туалет.
Прибрати скептицизм з облич журналістів вдалося екскурсоводу Сергію, котрий виявився не просто приймаючою стороною, але і професійним істориком, котрий палає щирою любов‘ю до своєї справи. «Сергій нам показував розкопки з сусідніх сіл, демонстрував, як виглядали печі, іграшки, сосуди. Це був той випадок, коли хотілося дізнаватися, коли усе не здавалося аморфним чи для галочки. Розповідав й про те, наскільки складно проводити будь-які розкопки, оскільки це може спричинити значні проблеми. Він би розповідав ще, але час біг невпинно», – зазначає Руслан Скришевський, випускник третьої школи «Новий журналіст».
Далі журналісти налаштували компас у напрямку Букського каньйону. У дорозі екскурсовод Ігор готував туристів до прибуття, розповідаючи, що не варто оминути увагою. Буки вразили своєю природністю та гармонією. Тут на мить захотілося залишитися жити. Каньйон настільки розлогий, що багаточисленні туристи мирно співіснують, а не заважають одне одному. Запах зелені, звуки води та красиві скелі творять атмосферу спокою. У єднанні з природою допомагає відсутність мобільного зв’язку та інфраструктури.
Буки – це місце для усамітнення з природою, внутрішніх роздумів та пошуків гармонії. Такі фактори як ґрунтові дороги, відсутність туристичної туалетної кімнати та кафе з асортиментом у вигляді пива, чіпсів та морозива не псують образ Букського каньйону, а роблять це місце ще більш усамітненим та придатним для відпочинку. Тут журналісти провели три наступні години. Здавалося б, часу для пікніку та щирих бесід достатньо, але хвилини летіли невпинно, змушуючи туристів збиратися додому.
Дорога до Києва промайнула швидко та у тиші. Кожен думав про своє, проте «новомедійників» об‘єднували усмішки на обличчях та натхненний настрій. «Хочеться іноді відволіктися від повсякденної метушні, переключитися, посміятися, поспілкуватися. Ця поїздка стала для мене саме такою нагодою, котрою я залюбки скористалася і залишилася задоволеною. Купа вражень, нових емоцій, знайомств і, як завжди, пригод», – відзначає Майя Габрук, випускниця четвертої школи «Новий журналіст».
Повернувшись до Києва, туристи вирішили зрадити своїй традиції та збиратися не раз на рік, а частіше. Наступного разу, за декілька місяців, їх пригоди продовжаться у Чернігові.
Софіко Векуа, випускниця четвертої школи «Новий журналіст», прес-центр “Новомедіа”.