Стрімке поширення коронавірусу сягнуло масштабів пандемії і спричинило глобальні зміни у світовій економіці, політиці, культурі. Запровадження карантину найперше відчули власники і відвідувачі барів, ресторанів, кінотеатрів, розважальних закладів, туроператори, а згодом – вантажні перевезення, енергетика, металургія. Все це призводить до проблеми з оплатою праці співробітників,а також зміни стилю і способу їхнього життя. До вищезгаданого варто додати ще й так зване соціальне дистанціювання, обмеження на вільне пересування, відвідування масових заходів тощо. Все більше засобів масової інформації говорять про соціальну кризу, її поглиблення, наслідки і шляхи розв’язання [1]; або ж навіть про те, як «коронавірус б’є по культурі» [2], завдає змін для церкви [3].
Інформаційна повістка дня також змінилася – переважає тема пандемії коронавірусу, смертності, коливання валюти, зростання цін, скорочення соціальних виплат. Разом з цим відбувається певне очищеннявід надуманих та штучно створених інфоприводів. «Чи помітили, як моментально з інформаційної повістки зникли теми абьюза, бодішеймінга і віктімблеймінга?! Чи відчули, як миттю видихався пафос феміністок, вегетаріанців і зоозахисників?! Коронавірус виявився довгоочікуваним вітром змін, який здує на смітник все роздуте, наносне, удаване і непотрібне. Криза – це іспит на міцність і його гарантовано не здадуть всі пустушки, що казна з якого дива вважають себе гегемоном суспільства» [4].
Всі штучно нав’язані суспільству питання на кшталт прав мігрантів і свобод сексуальних меншин змило, як піщаний замок хвилею. Відбувається консервативна революція, що супроводжується крахом ліберального світопорядку, відновленням національних держав.
Впродовж останніх тижнів помітив зміну контенту і наповненості в соціальних мережах. Помітно зменшилась (або ж взагалі зникла) надмірна «стурбованість» мовним питанням, проблематикою національних героїв, євроінтеграції, поділом суспільства в залежності від політичних вподобань і т.д. На практиці виявилось, що не так важливо, на якій мові до тебе звернувся лікар чи продавець продуктового магазину, яка музика лунає в громадському транспорті. Адже саме цим був помітно заповнений інформаційний простір мас-медіа;навколо цього велися серйозні дискусії, з відтінком злоби і ненависті. Тепер в пріоритеті роздуми про те, аби взагалі була можливість придбати необхідний товар чи отримати послугу, дістатися до місця роботи, враховуючи обмеження на користування громадським транспортом. На тлі соціальної і економічної кризи, подібні новини миттєво втрачають інтерес та актуальність.
В результаті соціальної кризи, економічного колапсу, кожний громадянин буде вимушений переглянути свої погляди на життя і змінити пріоритети. В найближчому часі піддадуться змінам і переосмисленню тренди, цінності, ієрархії. Криза це, перш за все, вікно можливостей для тих, хто думає і діє, а вже потім катастрофа для недалеких і пасивних. Криза – це процес очищення від нашарувань, що паразитують на тілі економіки[4].
Що можуть зробити корисного християнські медіа платформи в умовах нинішньої соціальної кризи?
1. Запропонувати розгубленому і стривоженому суспільству надійну фундаментальну основу життя – віру в Ісуса Христа. У Міжнародному християнському медіа служінні (GlobalMediaOutreach) заявили про те, що все більше людей нині ставлять питання про віру, Бога і Біблію через епідемію коронавірусу [5].Чи не є це сприятливим часом відповісти на запити суспільства? Причому основною можливістю зробити це, в умовах карантину, є використання медіа ресурсів. Доступ до інтернету у розвинутих країн є у 90% людей (в Україні – понад 70%, причому у віці до 35 років майже всі користуються інтернетом) [6]. Це означає, що майже кожен українець може почути Добру новину.
2. Сприяти забезпеченню духовних потреб віруючих людей. Як було вже згадано, коронавірус вніс суттєві зміни в життя релігійних громад. Через заборону масового скупчення людей, церкви України змушені були, вперше за історію свого існування, скасувати тижневі і щоденні богослужіння. Переважна більшість вірян виявилась неготовою до такого випробування. І якщо найбільш прогресивні церкви зуміли в найкоротші терміни запропонувати бодай якусь альтернативу традиційним зібранням, то основна маса релігійних громад нездатна власними зусиллями це зробити – у них немає ані достатніх навиків, ані відповідного обладнання. А відтак, тисячі вірян опинилися «в розпорошенні», не маючи можливості почути слово настанови чи утіхи від свого пастора (якому довіряють найбільше, і якого вважають своїм наставником). В таких випадках доводиться переглядати богослужіння чи проповіді інших церков, які, до речі, не завжди сприймаються ними в міру тих чи інших культурних або теологічних особливостей.
Володіючи достатніми можливостями християнські медіа ресурси мають змогу записати проповідь чи відеозвернення помісного служителя (чи обласного, регіонального) і розмістити його таким чином, аби воно було доступне для перегляду цільовій аудиторії. Або ж навіть організувати онлайн трансляцію богослужіння якоїсь громади.
3. Сприяти вирішенню соціальних проблем суспільства. Досвід рівненських активістів продемонстрував, як за лічені години, за допомогою медіаплатформ, можна консолідувати суспільство задля вирішення нагальних життєвих проблем. Небайдужі рівняни, християни віри євангельської, запустили флешмоб із закликом підвозити лікарів на роботу, адже саме медики – перші, хто стоїть на передовій лінії боротьби з коронавірусом. Для комунікації вони створили телеграм канал, який буквально за добу набрав більше тисячі осіб. Ідею стрімко підхопили місцеві ЗМІ, які допомогли зробити доступною послугу ще більшій аудиторії [7]. Слідуючи даній методиці, можна втілювати найрізноманітніші ідеї та ініціативи: доставка продуктів людям похилого віку, надання допомоги малозабезпеченим сім’ям, забезпечення засобами індивідуального захисту і дезінфекції, чи інші (у відповідності до проблем, які з’являтимуться в результаті поглиблення соціальної кризи). Медіаплатформи в даному випадку можуть використовуватись для комунікації з людьми, яким надається послуга (потребуючих), для взаємної комунікації або для консолідації людей, які мають бажання і можливості послужити.
4. Доносити людям правдиву інформацію, формуючи тверезу позицію на те чи інше питання. Наявність в медіапросторі фейків, перебільшень, викривлень, пропаганди є проблемою в подоланні кризи. Відверті маніпуляції, повідомлення про так звані «теорії змов», безглузді поради лише нагнітають і ускладнюють ситуацію.За таких умов вкрай необхідно публікувати правдиву та перевірену інформацію. До числа такої можна віднести рекомендації фахових установ, коментарі лікарів, експертів, наукові публікації (як вітчизняні, так і закордонні). Для цього доцільно створити окрему рубрику або ж виділити ці новини відповідними тегами. Пам’ятаймо, що християни мають бути зразком у всьому (1 Тим.4:12).
5. Створювати ініціативи щодо онлайн навчання. По-суті, весь навчальний процес, семінари, конференції призупинені на невідомий термін. Країна знаходиться на карантині, більшість населення перебуває впродовж цього періоду вдома. Маючи більше вільного часу, аніж зазвичай, є чудова нагода не втрачати його, а використати на здобуття необхідних знань і навичок.Саме час з’явитися онлайн школам, дистанційним курсам, різнофункціональним онлайн сервісам.Це те, що може сьогодні бути вдало реалізоване за участю християнські медіа.
6. Продовжувати утверджувати базові, християнські цінності, зберігаючи таким чином культурну і національну ідентичність свого народу. Це важливо сьогодні робити, по-перше, тому, що якраз в умовах соціальної кризи відбувається переосмислення цінностей людини. А по-друге, тому що таким чином ми демонструємо, що раніше пропаговані нами пріоритети ніколи не втрачають актуальності і не піддаються змінам. Навіть при відсутності фінансування, при появі інших нових проблемах ми показуємо, що це важливо (на відміну від надуманих та штучно створених так званих «цінностей», які не витримують перевірки в кризові часи).
7. Створювати професійні соціально-рекламні ролики, через які вказувати на істинний вихід із кризи, змінювати соціальну поведінку людей, відношення до того чи іншого явища. До прикладу, останнім часом широкого розповсюдження набув соціальний ролик «звідки взявся коронавірус та яка його ціль», який в доступній формі ламає уявлення про коронавірус. Використовуючи подібну практику, можна створювати соціальні ролики, які спонукають людей до якихось дій, або застерігають від чогось, «ламають» хибні стереотипи. А головне, в чому повинна бути унікальна складова цих роликів – в кінцевому результаті вказувати на Абсолют, на причину проблеми та справжній шлях її вирішення.
Олександр Геніш, магістр релігієзнавства, журналіст, редактор, для Асоціації “Новомедіа”.
1. Україна для обраних, або Як коронавірус показав соціальну нерівність громадян. – [Електронний ресурс]: https://zik.ua/blogs/ukraina_dlia_obranykh_abo_yak_koronavirus_pokazav_sotsialnu_nerivnist_hromadian_963267
2. Як коронавірус б’є по культурі. – [Електронний ресурс]: https://tsn.ua/blogi/themes/culture/yak-koronavirus-b-ye-po-kulturi-1510251.html
3. Юрій Вавринюк. Християнство на карантині. – [Електронний ресурс]: http://religionpravda.com.ua/2020/03/20/Християнство-на-карантині/
4. Всеволод Непогодин. Коронавирус как приговор миру ничтожеств с татуировками. – [Електронний ресурс]:https://fraza.ua/column/288007-koronavirus-kak-prigovor-miru-nichtozhestv-s-tatuirovkami-
5. Digital ministry sees rise in conversions, questions about faith amid COVID-19. – [Електронний ресурс]: https://www.christianpost.com/news/digital-ministry-sees-rise-in-conversions-questions-about-faith-amid-covid-19.html
6. Количество пользователей интернетом в Украине выросло на 7% – исследование. – [Електронний ресурс]:https://www.epravda.com.ua/rus/news/2019/10/11/652498/
7. У Рівному запровадили акцію «Підвезу медика» / Рівне вечірнє. – [Електронний ресурс]: https://rivnepost.rv.ua/news/u-rivnomu-zaprovadili-aktsiyu-pidvezu-medika
8. Соціальний ролик: звідки взявся коронавірус та яка його ціль? – [Електронний ресурс]: https://www.youtube.com/watch?v=gN3AmsoOJsU
