Отець Павло Вишковський – доктор богословських наук, директор Католицького медіа-центру, редактор дитячого християнського журналу «Водограй», автор книги «Християнська етика і засоби масової інформації». В час поза основною працею як священнослужитель консультує і дає відповіді на запитання відвідувачам соціальних сайтах.
Зізнається, що колись не міг навіть думати, що очолюватиме Католицький медіа-центр в Україні і упроваджуватиме різні медіа-проекти. Для цього йому довелося багато вчитися і працювати. У інтерв’ю нашому кореспонденту отець Павло розповідає про діяльність центру, аналізує результати, ділиться досвідом взаємодії зі ЗМІ і дає поради журналістам-християнам.
– Як відомо, Католицький медіа-центр був створений в 2001-му році, коли до України приїздив Іван Павло ІІ. Як працюєте після цього? Які ще великі події висвітлював центр?
– Ми висвітлювали приїзд до Києва Державного секретаря Ватикану Тарчизіо Бертоне. Це велика подія для Україні з огляду на цілий світ Католицької Церкви.
Також ми в храмі Св. Олександра розпочинали акцію – «Чисті ЗМІ України». Її висвітлювали засоби масової інформації. У наслідку з’явилася «Школа розумного використання ЗМІ», яку ми проводили у нас в каплиці. На початку було всього 15 учасників, бо місця обмаль. Протягом трьох місяців ми вчили, як правильно користуватися засобами масової інформації. Цей курс був для бажаючих з різних приходів і парафій. Мета школи – навчити відрізняти програми, розглядати проблему залежності від Інтернету. Переважно серед слухачів Школи – молодь. Вже близько 800 осіб пройшли її.
– Як сталося, що саме Ви очолили Католицький медіа-центр в Україні? Це було особисте бажання, покликання, інтерес до журналістики чи рішення єпископів?
– Мене призначили, і я розпочав навчатися. Я закінчив в Італії навчальний заклад за напрямком журналістики. Чи є це заняття медіа для мене хрестом? Так, воно не легке, але хрест – це дорога до спасіння. Я радий, що можу служити людям і світу у ЗМІ, бо це дуже важливо. Адже сьогодні роль ЗМІ надзвичайно велика.
– Які вже є плоди роботи медіа-центру? Які плани?
– Наприклад, є суттєвий зріст відвідування на сайті католицького медіа-центру – www.catholic-media.org Перед моїм приходом як директора було лише 7 заходів на місяць, то тепер вже більше 20 тисяч користувачів Інтернету в місяць читають наші новини на сторінці. Далі – дитячий журнал «Водограй»: був місячний наклад 4 тисячі, зараз – 15 тисяч. Радіопрограма «Кредо» має зараз 6,5 млн слухачів. Ми проводили відповідні дослідження. Все це для нас є особливими ознаками Божої благодаті, а також того, що наша робота має результат. І ми цим не задовольняємося, треба більше. Аби радіо мало не тільки 20 хвилин ефіру, але й всі 24 години, бо більша половина мешканців України взагалі не знають Бога й християнських цінностей.
Надалі ми плануємо розвивати саме ці три напрямки – сайт, щомісячний дитячий журнал «Водограй» і радіо.
– Як саме ваш центр співпрацює зі ЗМІ?
– Це довголітня співпраця. Було багато зустрічей. Нас вже добре знають. В нашій каплиці ми проводили молитовні зустрічі для журналістів, це спочатку було спрямовано на християн-католиків, а потім приходили молитися всі бажаючи.
Зараз Католицький медіа-центр організовує трансляцію богослужінь з Ватикану, особливо – на релігійні свята. Ми надсилаємо відповідні пропозиції до ЗМІ. Ми наголошуємо, що подія є не тільки релігійною, але ще й має культурологічний зміст. Ми надсилаємо прес-релізи до редакцій, тільки така дорога. Досить часто буває, що ЗМІ самі до нас звертаються за інтерв’ю чи коментарем. Наприклад, вийшов якийсь фільм – вони питають, як Церква на це дивиться.
– Яку оцінку сучасним ЗМІ Ви можете дати? Які проблеми ЗМІ існують?
– Сьогодні ЗМІ шукають сенсації. Якщо сказати, що собака покусала працівників медіа-центру, ніхто не приїде, якщо ж працівник покусав собаку – зразу буде декілька телекамер, бо це сенсаційна новина! Правда Божа, Євангеліє – залишається тим самим: істина про те, що Ісус є живий. Ми не стараємося створювати сенсації, але говоримо те, що є. Сьогодні ЗМІ висвітлюють все по-своєму. Пам’ятаю, як преса перекрутила виступ Папи: вони взяли тільки те, що їм треба було почути, дуже суб’єктивно перекрутили вислів Папи щодо мусульман.
– Що порадите робити у подібних ситуаціях?
– Наша відповідальність – ще й реагувати у подібних випадках, консультувати колег-журналістів.
– Наскільки взагалі розвинуті прес-центри у католицьких єпархіях?
– В основному прес-служби є дієцезіальними. У Львові, Острозі, Мукачеві, Одесі вже працюють, у Харкові, Кам’янці-Подільському – лише починають працювати. Звичайно, хотілось би, щоб це було на більшому рівні. Піар – це важливе служіння. Церквам треба працювати над розвитком прес-центрів.
– Які тенденції у ЗМІ, на Вашу думку, є загрозливими?
– Зараз ми постійно бачимо аморальність та насилля на екранах. Але, коли ми пропонуємо телеканалам сюжети на релігійну тематику, нас просять за це платити. ЗМІ стали дуже зорієнтованими на комерцію. Це дуже ускладнює співпрацю.
– На жаль, християнський продукт має невелику аудиторію. Чи можна якось збільшити її? Чи полягає проблема лише у якості?
– Християнська продукція, звичайно, цікава не всім. І причина навіть не у тому, що вона менш професійна. Просто у порівнянні з масою іншою продукції на ТВ, релігійні програми відходять на другий план. Невіруючу аудиторію не завжди цікавлять християнські програми. Я знаю дуже якісні і професійно зроблені християнські програми, котрі існують у Франції чи Італії. Вони зроблені на високому професійному рівні, але навіть це не цікавить людей. Бо є специфіка аудиторії. Наприклад, книжка наукова націлена на певну групу людей – на науковців, психологія до психологів, сімейним – матеріали про родину. Для кожної аудиторії є своя тематична продукція.
Якщо мета – через певну книгу достукатися Євангелієм до невіруючих, то автор мусить підбирати відповідний текст, щоб їм було зрозуміло та цікаво. Повинні бути різні програми – і де прямо проповідується Слово Боже, і де висвітлюється християнський світогляд з широкого кола соціальних питань. Є такі програми, де священик відкрито проповідує, а є такі, що зроблені католицькими працівниками, але вони не релігійні.
Наша відповідальність зробити продукт як можна краще. Робити якісним медіа-продукт дуже важливо, але найважливіше – це дух.
– Є віруючі журналісти, котрі працюють саме в світських ЗМІ. Чи можуть вони сприяти висвітленню християнської тематиці у мас-медіа?
– Звичайно, віруючі, які працюють на світських телеканалах, намагаються внести вічні цінності, показати і біблійний погляд на ту чи іншу проблему. Першим завданням для християн, які працюють у світських ЗМІ, є своєю поведінкою свідчити про Христа і, звичайно, робити відповідні журналістські матеріали.
– Асоціація «Новомедіа», яка об’єднує журналістів-християн, давно знайома з Католицьким медіа-центром. Що б ви побажали новомедійникам та працівникам ЗМІ?
– Співпраця між віруючими журналістами є дуже необхідною, тому що вони можуть знайомитися, ділитися досвідом, підтримувати один одного. Це спілкування та спільне навчання є дуже корисним і важливим. Чим нас більше – тим сильніші ми у нашому спільному служінні. Заходи, які проводить «Новомедіа» – це є дуже добре. Так тримати! Бажаю наповнюватися Духом Божим, використовувати всі можливості для проповіді Євангелія в особистому житті і у своїй роботі. Єднаймося для суспільної праці, підтримуймо один одного і зростаймо професійно!
Тетяна Пінчук,
Асоціація «Новомедіа»