8 грудня у конференц-залі Університету управління та права у Хмельницькому представники провідних мас-медіа Хмельниччини та священнослужителі зібралися на дискусію “Релігійна тематика у світських ЗМІ – “біла пляма” у журналістиці”. Організаторами виступили Асоціація журналістів «Новомедіа» та священнослужителі різних конфесій краю.
Руслан Кухарчук, президент Асоціації «Новомедіа», розпочинаючи дискусію, наголосив на важливості релігійної тематики у світських ЗМІ. Адже вірування людей є рушійною силою багатьох суспільних процесів. А тим часом завдання журналістики – висвітлювати об’єктивну реальність. Він зазначив, що у сучасних ЗМІ усі навколорелігійні теми намагаються відсунути на маргінес. «Якщо й беруться висвітлювати, то часто непрофесійно, через що страждає репутація журналістів, потерпають також і церкви. У результаті з’являється чимало нарікань з боку віруючих. Зазвичай, медійникам легше не висвітлювати релігійну тематику, аніж висвітлювати її якісно, – сказав Кухарчук і додав. – Ми намагаємось “помирити” ЗМІ із церквою. Адже останнім часом релігія починає повертати собі активну роль у суспільному житті».
«Відродження духовності українського суспільства, створення належних умов для існування церков – одне з найголовніших завдань уряду», – зазначив Юрій Решетніков, голова Державного комітету у справах національностей і релігій. Він додав, що досі ми долаємо наслідки тоталітарного комуністичного минулого. Ставлення до церкви залишається викривленим й нетолерантним. Йдеться про кожну релігійну спільноту. Юрій Євгенович також запропонував, щоб конфесії почергово брали участь у передачі «Благовісник», що виходить на Першому каналі.
Валерій Довгань, начальник управління з питань внутрішньої політики Хмельницької ОДА, навів невтішну статистику щодо “першості” України у світі по вживанню алкоголю молоддю, по наркоманії, дитячій проституції, розпусті. Пан Валерій відзначив необхідність популяризації здорового способу життя, відродження духовності нації.
Продовжуючи думку пана Довганя про низький рівень моральності сучасного суспільства, Володимир Радомський, єпископ ХОО ЄХБ, зазначив: “Істини погано приймаються багатьма людьми. Коли хочемо зробити якусь добру справу, нас не завжди розуміють, наприклад, на освітньому рівні”. Він додав, що люди повинні систематично вивчати Біблію, а ЗМІ слід більше висвітлювати життя церков, тоді буде меше негативізму у ставленні до діяльності релігійних конфесій.
Свою думку висловив архієпископ Антоній, правлячий архієрей Хмельницької єпархії УПЦ КП: “Релігійна тематика – це не “біла пляма”, а “чорна пляма” в журналістиці. Дуже прикро, що трапляються випадки, коли один український телеканал в одну мить звів нанівець усі намагання і працю церков та служителів. ЗМІ зневажають поняття особистої віри. Мало журналістів можуть писати на цю тему, але подяка тим, хто пише вірно”. Він звернувся до журналістів із проханням робити репортажі не лише на великі релігійні свята, але й висвітлювати інші не менш цікаві події з життя церков та вірян.
Іван Данкевич, декан Української греко-католицької церкви, продовжив думку про занепад моральності сучасного суспільства, у чому немає нічого дивного, адже ці норми формуються мас-медіа та рекламою. Потрібно працювати над тим, щоб Слово Боже, високі моральні цінності ширилися у маси через ЗМІ.
У своєму виступі о. Микола Мишовський, головний редактор часопису “Credo” (Римо-католицька церква), відзначив: “Споглядається упередженість до всього, що стосується духовного життя. Релігійна журналістика вимагає професійності, як і будь-яка інша спеціалізація. Слід зачіпати релігійну тематику якісно, а не примітивно”.
Павло Сівець, голова Центру ОЦХВЄ області, зазначив, що свобода слова – велике надбання, але чим більша свобода – тим більша відповідальність. Своєю чергою Ростислав Кудін, заступник єпископа Хмельницького обласного об’єднання УХЄЦ, продовжив думку Сівця про відповідальність: “За кожне пусте слово людина дасть відповідь на Суді. Нас Бог буде судити суворіше, адже наше слово має вплив. Те, що ми вкладаємо в думки і серця людей, формує нове покоління, формує майбутнє нашої держави”. Також він відмітив три негативні медійні тенденції: негативізм, релятивізм та матеріалізм. Пан Кудін зробив журналістам практичні пропозиції: “Розміщувати в ефірі соціальні ролики церков як соціальну рекламу, запрошувати служителів різних конфесій для участі у телепередачах, надалі проводити круглі столи і диспути на зазначену проблематику”. Ростислав запевнив у готовності представників конфесій співпрацювати з журналістами.
На думку Миколи Пекарського, журналіста і редактора Інтернет-сайту, світський журналіст повинен висвітлювати релігійну тематику в діалозі з церквою, щоб були враховані усі важливі питання. “Для пліднішої співпраці церков із ЗМІ кожній церкві необхідно мати власну прес-службу”, – зазначив він.
Юрій Решетніков відмітив, що Україна є не православною, а християнською державою, де 30% від усіх релігійних громад складають протестантські церкви. Але попри певні відмінності, різні конфесії знаходять спільну мову, реально допомагаючи державі своєю діяльністю. Підримав його думку про багатоконфесійність України і о. Микола Мишовський.
Валентина Крицька, тележурналіст та член правління Асоціації «Новомедіа», акцентувала увагу на тому, що церква та ЗМІ мають уважніше слухати одне одного. На її думку, висвітлення релігійної тематики у ЗМІ – спільна праця: як і духівництво має думати про належну подачу інформації, так і журналіст має добре думати, щоб не перекрутити та не втратити зміст.
Журналіст хмельницької газети «Проскурів» Олена Гандзей наголосила: “У мас-медіа, окрім інформації про ту чи іншу церкву чи свято, має звучати істина з вуст священнослужителів”.
Руслан Кухарчук у відповідь підкреслив: “Конфесії могли б об’єднатися і готувати спільний медійний продукт, наприклад, телепередачу. Своєю чергою журналістів ніхто не просить пропагувати щось, а просто об’єктивно висвітлювати”. Президент «Новомедіа» також порадив, щоб бодай одна людина у кожній церкві відповідала за інформаційний відділ, за зв’язки із ЗМІ та запропонував, щоб у кожній редакції був журналіст, який спеціалізується саме на релігійній тематиці.
Завершуючи дискусію, Юрій Решетніков звернувся до журналістів, підкресливши, що журналістське розслідування повинно бути об’єктивним. Потім він звернувся до священнослужителів, щоб вони мотивували своїх вірних іти навчатися на журналістів, працювати у світських ЗМІ. На закінчення Руслан Кухарчук висловив сподівання, що ця дискусія дасть свої практичні результати.
Відеосюжет
