АВТОРСЬКІ ТА СУМІЖНІ ПРАВА
Згідно п.1 ст.3 Закону України „Про авторське право та суміжні права” правовий захист отримують, лише твори авторами яких є громадяни України або, якщо авторські та суміжні права належать громадянину України (особі яка має постійне місцепроживання на території України) та юридичним особам із місцезнаходженням на території України. Тобто юридична особа (організація), яка отримала авторські чи суміжні права від автора чи іншої особи володіє цими правами та може вимагати їх захисту.
Твори вперше оприлюднені на території України або за її межами, але на протязі 30 днів оприлюднені на території України; твори які в об’єктивній формі знаходяться на території України. Тобто твори (про них піде нижче) можуть попередньо бути оприлюднені для необмеженого кола осіб за межами України, але на протязі одного місяця попадають в Україну і тепер вже знаходяться під захистом українського законодавства.
Міжнародні договори про авторське право
Згідно ст.5 Бернської Конвенції „Про охорону літературних та художніх творів” від 24.07.1971р. до якої крім інших країн – учасниць приєдналась і Україна авторам творів (художніх, літературних, наукових, творів кінематографії, авторам картин, авторам фотографії) надається охорона авторських прав рівноцінна тій, що встановлена, згідно законодавства України.
Авторське право на інтерв’ю (немайнове право)
Згідно п.3 ст.13 Закону України „Про авторське та суміжні права” опублікування запису інтерв’ю допускається, лише за згодою особи, яка дала інтерв’ю. Якщо розглядати права журналіста, який взяв інтерв’ю, то він є співавтором разом із цією особою і відповідно має особисте немайнове авторське право на інтерв’ю. Тобто журналіст має право вимагати визнання свого авторства в статті. Його прізвище та ім’я повинні бути надруковані разом із його статтею.
Цитати. Згідно ст.21 Закону України „Про авторське та суміжні права” без згоди автора твору, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет, журналів. Тобто допускається використання уривків (цитат) із будь-яких опублікованих творів.
2) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором; Тобто в своїй газеті (журналі) можна відтворити (скопіювати) статті чи твори, але із поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань, які вже були попередньо опубліковані у газетах і журналах. Якщо ж ви побачите примітку про те, що ця стаття не може бути відтворена без згоди автора, то будьте обережні. Якщо такої примітки немає, можете її опублікувати.
4) використання літературних та художніх творів у відеозаписах, передачах мовлення, виданнях, звукозаписах навчального характеру. Скажімо так: в журналістиці цю можливість навряд чи можна використати, але в інших заходах навчального характеру можна використовувати.
Виключне майнове право автора
Згідно п.3 ст.15 Закону України „Про авторське право та суміжні права” виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: 1) відтворення (виготовлення двох і більше примірників) творів; 2) будь-яке повторне оприлюднення (опублікування) творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 3) переклади творів; 4) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; 4) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
Тобто, якщо ви збираєтесь надрукувати в своїй статті твір (тлумачення див. нижче) повністю, а не його уривок ви маєте, попередньо отримати дозвіл автора.
Під охороною закону перебувають права на твори письмового та усного характеру:
1) літературні письмові твори (публіцистичні, наукові і ін.), книги, брошури, статті, виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; Тобто все те, що створене в процесі творчої праці.
2) музичні твори з текстом і без тексту, драматичні твори (в т.ч. сценки), музично-драматичні твори (мюзикли), хореографічні (танці, шоу-балет) та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
3) фотографічні твори (звичайні фотографії фотокореспондента), у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії (художня фотографія з використанням спеціальних методів обробки фотографії);
4) аудіовізуальні твори (кінофільми, кліпи, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми) Там де є послідовність кадрів з картинками та звуковим супроводом, записане на плівці або CD-диску);
5) твори образотворчого мистецтва (картини); твори ужиткового мистецтва (декорації, кераміка, ткацтво, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо);
6) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності.
Охороні підлягають всі твори оприлюднені (доведені до відома широкого кола осіб), так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо.
Охороні підлягає тільки форма
Згідно чинного законодавства України охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.
Суміжні права. До майнових прав виробників фонограм та відеограм (ті хто перші здійснив відео- звукозапис) відносяться права: дозволяти чи забороняти:
1) Відтворення (копіювання) фонограм та відеограм;
2) Розповсюдження фонограм та відеограм,
3) Комерційний прокат фонограм та відеограм,
4) Публічне сповіщення (ст.40 Закону).
Права осіб, які володіють суміжними правами можуть передаватись на підставі договору. Якщо фонограми та відеограми введені в цивільний обіг, шляхом продажу, далі вони можуть продаватись, даруватись і т.д.
Злочин у сфері авторського права
Згідно ст.176 КК України умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі (на суму від 700 до 3000 у.о.) є злочином, яке передбачає кримінальну відповідальність.
Підготував Тарас Качор. Асоціація “Новомедіа”.