Справжній фрілансер уміє швидко продукувати оригінальні теми та ідеї: уявіть, що ви маєте придумати ідею для блокбастера за 25 секунд…
Без сумніву, робота фрілансера – працемістка та ризикована справа. Теоретично, кожен може назватися журналістом-фрілансером, оскільки немає фіксованих правил чи кваліфікації для цього роду діяльності. Однак на практиці виникають проблеми – вони пов’язані з відсутністю стабільного прибутку та необхідністю відмінної самоорганізації.
Тим не менше, хист (якщо він є) рано чи пізно буде визнано. Тому успішними у сфері фрілансу стануть справді талановиті журналісти, які до того ж мають достатній досвід у журналістиці. Кожному фрілансеру не завадить пам’ятати про декілька речей, які допоможуть уникнути принаймні частини складнощів
1. Дійте активно з самого початку
Розпочати кар’єру фрілансера – найважче. Статті, підписані вашим прізвищем, уже мають бути популярними. Також необхідно вміти встановлювати ділові контакти на неофіційних зустрічах і вдало організовувати власний час.
Якщо ви відчуваєте міцний бекґраунд і вже маєте досвід, вирушайте в сольне плавання. Однак пам’ятайте, що розпочинати одному завжди складно. Тому не бійтеся спитати поради у фрілансерів із досвідом. Якщо ви знаєте особисто таких журналістів, не полінуйтеся запросити знайомого на чашку кави й розпитати про стан справ на ринку фрілансу. Крім того, реєструйтеся в онлайн-спільнотах для фрілансерів – там також можна прочитати корисні поради і визначити, які ніші на сьогодні є більш-менш вільними. Адже у фрілансера обов’язково має бути своя «фірмова» тематика.
2. Шукайтесь скрізь
Щоби знайти перші замовлення, пишіть усім знайомим, із якими ви коли-небудь працювали, повідомляйте, що ви тепер шукаєте роботу. Кажіть про це своїм друзям – навіть якщо вони дуже далекі від сфери журналістики, адже ви ніколи не знаєте, хто є серед знайомих ваших знайомих.
Доведеться розвинути здібності менеджера й подумати, як краще рекламувати свій бізнес. У пригоді стануть соціальні мережі. Також корисним буде власний веб-сайт – розмістіть на ньому портфоліо, це виглядатиме привабливо для потенційних клієнтів. Переконайтеся, що адреса сайту є на вашій візитці та в підписі імейл.
До речі, майте на увазі, що обмін візитками – невід’ємна частина роботи фрілансера. Потрібно ретельно збирати візитки потенційних клієнтів – можливо, згодом з’явиться ідея чи матеріал, який зацікавить конкретну людину. Ваша візитка також може вчасно впасти в око замовнику – можливо, він перший запропонує роботу?
3. Не бійтеся набридати редакторам
Більшість редакторів будуть лише раді, якщо ви виявите ініціативу – самі запропонуєте тему та ідею. Однак не варто постійно дзвонити по телефону, краще напишіть листа і зачекайте декілька днів. У разі відсутності відповіді – повторіть процедуру. Головне – не чекати, що хтось вам подзвонить, а самому швидко продукувати ідеї: уявіть, що ви маєте придумати ідею для блокбастера за 25 секунд. Також важливо, аби ви ясно та переконливо описали свою ідею та її переваги.
Подумайте, де ще можуть знадобитися ваші послуги, окрім традиційних ЗМІ. Знайдіть компанії, де стане в нагоді ваш контент, можливо, ці організації ще не знають про це. Тому напишіть листа і поясніть, як ваша робота може допомогти розвитку компанії.
4. Стежте за своїми фінансами
Переходячи винятково на фріланс, варто ретельно стежити за своїми фінансовими справами, прибутками та витратами, адже тепер у вас немає фіксованої заробітної плати. Якщо клієнтів і, відповідно, замовлень стане чимало, краще завести свою власну бухгалтерську книгу. Там позначайте отримані та очікувані грошові винагороди, а також податок, який необхідно сплатити. Відразу з’ясуйте, чи медіакомпанія сама вестиме справи з податковими службами, чи вам необхідно це робити особисто.
5. Ввічливо нагадайте – потім дійте
Мабуть, кожен, хто сьогодні працює фрілансером, стикався із сумновідомим сценарієм: ви пропонуєте ідею, погоджуєте матеріал, пишете текст, його публікують, потім чекаєте 30 днів – і нічого не трапляється…. Якщо на вашому рахунку не з’являється гонорар – не бійтесь ввічливо нагадати редактору про це. Або можете подзвонити в бухгалтерію й уточнити, чи надсилали кошти на ваш рахунок.
Часто фрілансери почуваються не дуже зручно, якщо доводиться дзвонити видавцям і начебто випрошувати в них гроші. Але ніяковіти тут немає чого – ви повинні відразу пояснити редактору чи директору, що гонорари – це ваш основний заробіток. І ви маєте, зрештою, сплачувати рахунки та годувати сім’ю, тому затримки гонорарів – це рівноцінно затримці зарплати.
Якщо дзвінки й нагадування не допомагають, тут найкраще заздалегідь убезпечити себе правильно складеною авторською угодою, де має бути вказано, не пізніше скількох днів після публікації видавець зобов’язаний виплатити гонорар.
Однак найкращий спосіб уникнути недобросовісних керівників – це знову ж таки спілкування на форумах фрілансерів, де поступово спливає чорний список роботодавців. Тому якщо на сайті з вакансіями ви побачите оголошення про віддалену роботу – «потрібен автор статей», краще спочатку з’ясувати серед знайомих, чи ніхто не чув про цю фірму. Хоча цілком можливо, ви будете першим, хто з нею співпрацюватиме – і передасте досвід колегам. 🙂
6. Будьте суворими з собою
Є небезпека працювати надто тяжко або, навпаки, не приділяти достатньо годин роботі, відповідно ви можете втратити потенційних роботодавців. Візьміть собі за правило – навіть якщо ви зайняті, все одно хоча би двічі на тиждень ви маєте пропонувати нові ідеї потенційним клієнтам.
Переходячи на фріланс, ви, мабуть, прагнули бути власним босом. Але чи достатньо у вас самоорганізації та сили волі для цього? Робочий графік усе одно має бути. Дві безсонних ночі, а потім три дні відпочинку – не найкращий розпорядок.
Не варто також переоцінювати власні сили – подумайте, чи ви зможете виконати роботу в потрібний термін: інакше ви підведете клієнтів.
7. Думайте картинками
Спробуйте продавати ваші матеріали та фотографії до них у комплексі. Ви можете співпрацювати з фотографом або робити власні знімки.
Текст і зображення в наборі зроблять тему більш привабливою для заклопотаного редактора, і це дасть вам перевагу перед конкурентами.
8. Подумайте, чи можна опублікувати ваш матеріал у закордонних виданнях
Спершу обговоріть це питання з роботодавцем – чи маєте ви право публікувати цю ж статтю в іноземних виданнях.
Яка стаття буде цікавою за кордоном? Іноземні видавці купують матеріали лише на ті теми, на які самі не зможуть написати, бо не мають доступу до конкретних людей чи місць. З одного боку, в Україні фактично немає всесвітньо відомих зірок, проте можна спробувати взяти інтерв’ю з переможцями міжнародних конкурсів, спортсменами, науковцями. Але найбільш цікавими будуть історії звичайних людей – свідків історичних подій у минулому або учасників цікавих подій сьогодні.
9. Не будьте відлюдьком
Праця вдома – без роботодавця, який би міг вас підтримати, – насправді може виявитися дуже самотнім процесом. Поруч немає редактора чи колеги, який би допоміг порадою, та немає соціального контакту – кави в перерві або різдвяної вечірки.
Щоб не зациклитися на домашній роботі, знаходьте нових знайомих в онлайн-спільнотах. Відвідуйте тренінги, майстер-класи, журналістські конференції, бут-кампи, заводьте нові знайомства.
10. Місяць спокою
Друга половина грудня й перша половина січня – це, зазвичай, мертвий сезон для більшості фрілансерів. І його можна провести по-різному: переживати й перевіряти щодня поштову скриньку – чому ж ніхто не відповідає? А можна просто насолодитися перевагами життя фрілансера і поїхати на місяць у відпустку.
Підготувала Марина Дорош для “Телекритики”
За матеріалами Journalism.co.uk
