Здравствуйте, Оксана.
Привіт.
Расскажите как изменился рынок рекламы за последний год? Чего стало больше: баннерки, пиар, СММ?
В першу чергу, за 2010 ринок кристалізувався. Якщо на початку року у рік виходило багато дрібних-дрібних агенцій, і якщо там якась частина зникла з них і на ринку появилися однозначні лідери, як з точки зору клієнтів, так з точки зору білінгів і яскравих проектів.
Однозначно ринок також кристалізувався в напрямках послуг: якщо раніше основним продуктом, який продавався, була банерка, то сьогодні окремо є медійні агенції, які купують банерну рекламу і спец розміщення, і з’явився прошарок агенцій, які займаються social media. I з’явився прошарок компаній, які називаються full-service агенції, як ми, наприклад, які займаються всім для обслуговування клієнта інтернет-комунікацій.
Ще одна однозначна тенденція 2010 і, як на мене, сама крута і сама класна, – це розвиток соціальних медіа, як таких і розуміння клієнтами соціальних медіа, і розуміння, що там є аудиторія і з нею можна, і не тільки можна, а й треба спілкуватися у інший, відмінний від банерної реклами, спосіб.
Саме тому є дуже сильне бажання ринку, скажемо так, рекламодавців на ринку, і постійно проводиться тендер за тендером саме на обслуговування в соціальних медіа. Рекламодавці стають готові – це дуже класно, я гадаю.
Что существенно изменилось в отношении рекламодателей к интернету и соцсетям, и что будет изменяться в следующем году?
Точно змінилась кількість користувачів: ми бачимо, що по facebook лише активних користувачів, тобто тих, які логуються хочу б раз в місяць, їх уже один мільйон – клас. Точно змінилося – переїзжаєм з контакта на facebook ; точно змінилося використання відео як такого; точно змінилося розуміння того, як працюють соціальні медіа всередині української інтенет-спільноти, інтернет користувачів – це з однієї сторони (ті, хто цікаві рекламодавцям), з другої сторони у рекламодавців, як на мене в моєму баченні є те, що в наступному році вони будуть хотіти інтегрованих кампаній. Притому інтегрованих не лише на рівні повідомлень, які доносяться на різних каналах, що одне повідомлення доноситься на різних каналах, а на рівні самої кампанії, яка тебе веде з одного каналу в інший канал, наприклад, ти бачиш якусь інформацію по телевізору, вона комунікує, що тобі треба продовжити свій шлях в інтернеті, і далі ти продовжуєш свій шлях в інтернеті. Це називається англійською дуже хорошим терміном «transmedia expirience», тобто ти отримуєш свій розвиток через декілька різних каналів комунікації.
Расскажите больше об особенностях этих интегрированных кампаний?
Особливість одна – кампанія має бути скомпонована так, щоб вона співпрацювала і використовувала основні переваги кожного з ресурсів, кожного з каналів. В момент, коли, наприклад, телебачення в Україні, і ми не можем, як digital ринок з цим боротися, тим паче, що смотримість в Україні значно вища, ніж інтернет-користування, завжди дає обсяг, «охват» аудиторії.
На той час, коли телебачення ніколи не зможе дати взаємодію, діалог з аудиторією. Натомість, інтернет може це робити, таким чином, коли ми поєднуємо ці дві складові між собою ми отримуємо не просто 1+1 = 2, ми отримуємо синергію з цього, або ми отримуємо 1+1 = 3. Так, зокрема, з одним з наших проектів – «Х-Фактор», «Х-Фактор-онлайн», ми запустили онлайн-версію ТВ-шоу «Х-Фактор», і ми бачимо потому наскільки активно аудиторія переходить з телевізора в інтенет, голосує, робить дії, записує відео і назад вертається дивитись суботній ТВ-шоу, щоб зрозуміти чи їхнє відео стало найкращим, ті переможці, за кого вони вболівають тут на ресурсі, чи вони з’явилися в ефірі і ось ця взаємодія працює просто надзвичайно. Вона дає дуже хороший ефект з точки зору якості роботи з аудиторією. Ми не просто покриваємо велику кількість людей, ми комунікуємо з нею замість 30 секунд ми комуні куємо з нею на протязі 30 днів мінімум по 5-6 хвилин кожного дня, це важливо.
Принято считать, что Россия по развитию интернета опережает Укриану на пару лет. Так ли это, и какие существуют различия между этими рынками?
Україна – не Росія в першу чергу і це моя принципова позиція. Але так, є таке. Російський ринок є досвідченішим, я би так сказала. Однозначно, що стосується діджитал-ринку: як такий, діджитал-ринок у них створився в 2005-2006, а у нас в 2008-2009, як окремий сегмент, не як просто медійні агенції, які купують банера, а як окремий сегмент ринку. І однозначно вони доросли до того, щоб їхні агенції були готові створювати ідеї, які починаючи з діджиталу, ідуть в інші канали.
Допоки, нажаль українські агенції працюють в напрямку, коли з інших каналів люди приходять в діджитал-рекламу. Але, водночас дуже важлива річ – те, що підкреслює, що Украйна – не Росія – це те, що російські механіки тут не працюють. Тому що поведінка інтернет-аудиторії її інша, ринок інтернет-ресурсів є інший, сама звичка користувачів, національні звички – вони переносяться в інтернет, вони теж в інтернеті інші, тому це… не можна взяти просто російську механіку і накласти на український ринок. Але однозначно є чому повчитися, і я, наприклад, матиму за задоволення виступати в однії секції з Федором Вириным на «Удиви» тому що він хороший спеціаліст, він багато років працює і він має багато корисних кейсів, і ми з ним, власне, затверджуємо наші теми, щоб доповнити один одного, показати, як це працює в Росії і в Україні.
Спасибо за интересный и содержательный разговор и до встречи на «Удиви».
Буду рада зустрітися.
Джерело udivi.net/blog
