Головною метою даної статті є визначення впливу церков на суспільне мовлення в країнах світу, досвід яких можна використовувати в процесі становлення суспільного мовлення в Україні.

Суспільне мовлення – це різновид телерадіомовлення, який служить суспільству (або громадськості), фінансується ним та підзвітне йому. Управління суспільною телерадіокомпанією здебільшого здійснює представницький орган, який формується з авторитетних фахівців і представників різних громадських інституцій.

Однією з таких інституцій, яка часто представлена в наглядових радах, є церква (різні християнські конфесії). Розглянемо кілька прикладів.

1. Група країн Західної та Північної Європи. Йдеться про такі країни: Німеччина, Швейцарія, Данія, Швеція, Нідерланди. У них усунуто диктат політичної більшості на суспільне мовлення та розроблено механізм представлення політичних та соціальних груп, а також мінімізоване втручання держави в діяльність ЗМІ. Важливу роль відіграють соціальні організації великих груп населення. 

Яскраві приклади демократичної моделі, де церква та релігійні організації мають вагомий вплив на громадське мовлення і відіграють одну з головних ролей в ньому, демонструють Німеччина і Нідерланди.

Німецька система. Вона представлена наступними суспільно-правовими мовниками: ARD та ZDF. Одним з головних принципів мовлення в Німеччині є врахування релігійних переконань населення, що гарантується ст. 4 Конституції Німеччини.

Варто наголосити, що представники церков у Німеччині мають значний вплив на діяльність громадського мовлення, бо в Радах мовників, що здійснюють контроль за їх діяльністю, серед інших, обов’язково мають бути представники від церков. Наприклад, в Телевізійній Раді ZDF є два представники від протестантських церков, два від католицької церкви, один представник від Центральної ради євреїв в Німеччині. 

Нідерландська система. Тут суспільне мовлення представлене «Фондом суспільного мовлення Нідерландів», який складається з 8 мовців, 3 з котрих – християнські, а саме: 

1. EO – Evangelische Omroep (Evangelical Broadcasting): Протестантська християнська телекомпанія, яка транслює євангельські програми.

2. KRO-NCRV – Katholieke Radio Omroep and Nederlandse Christelijke Radio Vereniging (Catholic Radio Broadcasting and Dutch Christian Radio Association): Католицьке радіомовлення і Асоціація християнського суспільного мовлення в Голландії.

3. The NCRV (Christian Radio Association) – Асоціація християнського радіомовлення. 

З цього видно, що церкви мають значний вплив на суспільне мовлення в Нідерландах. Там система побудована таким чином, щоб глядацькі інтереси чотирьох найважливіших соціальних груп були задоволені. Діє концепція «чотирьох стовпів», яку ввів І. Бардуль – перші два визначаються за релігійним принципом: протестанти і католики; два інші – за соціальним: соціалісти і ліберали.

Таким чином, демократична модель громадського мовлення, що склалася в вищевказаних країнах Західної та Північної Європи, сповідує вагомий вплив церков та релігійних організацій на суспільно-значущі інформаційні процеси.

2.Група країн Північно-Атлантичного регіону. Характерними рисами цієї моделі є низький вплив з боку держави, високий рівень журналістського професіоналізму, а також високий рівень соціальної самоорганізації.

Яскравими представниками цієї групи є США та Велика Британія.

1.Сполучені Штати Америки. Громадське мовлення в США представлене Американською службою мовлення, що була створена на підставі Закону про суспільне мовлення у США (U.S. Public Broadcasting Service – PBS). Головний орган управління – Рада директорів. Рада складається з 27 членів і несе відповідальність за управління і визначення політики для PBS. Рада обирає генеральних директорів телерадіоорганізацій та назначає президента PBS. Всі члени PBS ради займають посади на трирічний термін, без оплати. Серед членів є представники різних християнських конфесій, наприклад, MaryL. Plantamura – випускниця католицького Колледжу Святого Хреста. 

В США діє державний нагляд за діяльністю суспільного мовлення, який представлений Federal Communications Commission. FCC – це п’ять комісарів, яких призначає президент США і затверджує Сенат. FCC регулює міждержавні і міжнародні зв’язки по телерадіомовленню в усіх 50 штатах. Є основним органом зв’язку, регулювання і технологічних інновацій. 

Нагляд за телерадіомовцями у США здійснють також бізнесові та християнські профільні інституції: 

– Національна асоціація мовників (NAB) – об’єднання незалежних комерційних мовників (понад 8300 наземних радіо- і телевізійних станцій). Існує на підставі своїх нормативних актів: Кодекс радіо для радіостанцій, Кодекс телебачення для телестанцій. NAB є лобістською групою, що просуває інтереси своїх членів в федеральному уряді. 

– National Religious Broadcasters (NRB) – є впливовим інститутом релігійних мовників в США. Це міжнародна асоціація християн-мовників з більш ніж 1100 організацій-членів. Основними функціями NRB є підтримання стосунків з FCC, сприяння зростанню християнського мовлення, підтримання зв’язків з іншими державними органами для просування християнських цінностей в суспільстві.

Таким чином в Сполучених Штатах Америки діє потужний суспільний контроль за діяльністю громадського мовлення.

2. Велика Британія. Тут громадське мовлення є найстарішим у світі (з 1922 року) і представлене Британською телерадіомовною корпорацією (British Broadcasting Corporation, BBC). Діє на підставі Royal Charter і законодавчо є відділеним інститутом від парламенту. Траст BBC здійснює управління та контроль за діяльністю корпорації. Траст – це 12 осіб, лише одна з яких (голова) є професійним політиком. Нині головою є Лорд Паттерн, римо-католик, якого в 2010 году The Tablet назвав найвпливовішим римо-католиком Британії. 

В складі BBC є комісія Religion and ethics, яка займається виробництвом контенту релігійної тематики, а також випускає християнські програми та транслює християнські пісні поклоніння по каналах BBC.

Зовнішній контроль здійснює Office of Communication, з ким BBC має радитися в сфері програмної політики. Ці державні інституції мають на BBC лише обмежений вплив. 

Також одним з механізмів забезпечення прозорості діяльності BBC є рада аудиторії (аudience councils). Є окремі ради для Англії, Північної Ірландії, Шотландії та Уельсу; вони є консультативним органом, що забезпечують діалог між громадськістю (в тому числі – віруючими всіх християнських конфесій) та корпорацією.

У Великій Британії значущим є релігійне мовлення і воно гарантоване нормативно-правовими актами. Наприклад, розділ 264(6) Закону про зв’язок 2003 року декларує, що державні служби телевізійного мовлення повинні містити послуги щодо релігійного мовлення.

В країнах Північно-Атлантичного регіону громадське мовлення відокремлене від політичних партій. Попри те, що формально призначення керівництва здійснюється вищими державними органами, пріоритет віддається незалежним професіоналам. Мовлення в США та Великобританії відрізняються один від одного, але релігійні організації мають прямий вплив на суспільне мовлення, що прописано в законодавстві зазначених країн.

Таким чином констатуємо, що в успішних і потужних країнах церкви і віруюча аудиторія мають вагомий вплив на інформаційну стратегію і суспільне мовлення. Досвід таких країнах, як Німеччина, Нідерланди, США та Великобританія можна бути корисним під час становлення і розвитку суспільного мовлення України.

 Елеонора Дібрівна, Асоціація «Новомедіа»